Загата | Терень Масенко - "Любов моя"

ТЕРЕНЬ МАСЕНКО (1903–1970) (повне ім'я — Терентій Германович Масенко) — український поет, журналіст, перекладач та мемуарист. Визначний поет-пісняр та автор унікальних спогадів про митців епохи «Розстріляного відродження». Народився 10 листопада 1903 року в селі Глодоси (нині Кіровоградщина) у незаможній селянській родині. Навчався на робітфаку Кам'янець-Подільського сільськогосподарського інституту, а згодом — у Харківському інституті народної освіти. У 1930 році закінчив факультет журналістики Комуністичного університету імені Артема в Харкові. У літературу прийшов у 1924 році, дебютувавши віршем «Марш робітфаківців», а вже 1927 року видав першу збірку поезій «Степова мідь». Належав до літературних організацій «Плуг» та «Молодняк». Працював у редакціях відомих видань, зокрема газети «Червоний кордон», журналів «Молодняк» та «Перець». На відміну від багатьох своїх сусідів по будинку «Слово» та колег по літературному цеху, йому вдалося оминути масові репресії 1930-х років і продовжувати легально друкуватися (у ті роки вийшли його збірки «Книга лірики», «Вітчизна», перша книга масштабного роману у віршах «Степ»). Під час Другої світової війни був мобілізований: працював військовим репортером на радіостанції імені Тараса Шевченка в Саратові (в евакуації) та в редакції газети «Соціалістична Харківщина». У повоєнні роки здобув справжню всенародну славу як творець україномовних пісенних шлягерів. На його тексти писали музику найвідоміші українські композитори: брати Георгій та Платон Майбороди, Левко Ревуцький (знамениті «Пісня про Дніпро», «Дніпровські хвилі»), Ігор Шамо, Аркадій Філіпенко та інші. Окрім пісенної спадщини, видав низку поетичних збірок («Київські каштани», «Сорок весен», «Вишневі зорі України»), перекладав твори Янки Купали та Абая Кунанбаєва, писав дитячу прозу. Особливу історичну цінність має його остання прижиттєва праця — збірка есеїв «Роман пам'яті» (1970). У ній письменник зберіг для нащадків живі спогади про своїх замордованих і розстріляних друзів, а також видатних сучасників: Миколу Куліша, Анатолія Петрицького, Павла Тичину, Максима Рильського. Останні роки життя мешкав у Києві, у знаменитому письменницькому будинку «Роліт». Помер 6 серпня 1970 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі. Композитор пісні "Любов моя" - Платон Майборода