Я знаю, що настане день...

#жанна_жабкина #видеопоэзия #стихи_о_войне #мои_стихи #украина #suno Я знаю, що настане день, коли усе страшне залишиться позаду, не буде диму, чорної смоли, та уночі – з уламків «зорепаду». На ранок тиша стане наче скло, здаватиметься - трісне від зітхання, і променисте ангела крило розвіє раптом темряву світанням. І куполи засяють на церквах, радіючі, що знову світить сонце, кружлятиме над містом білий птах, і заглядатиме до мене у віконце. Дніпровські кручі, пагорби, мости потонуть у сіянні золотому. Я вірю, любий, - поруч будеш ти, бо зі щитом повернешся додому. Пригорнеш міцно, поцілунок твій зігріє душу, серцю нагадає про те, що час настав для спільних мрій – нехай летять над чистим небокраєм. І пронесеться світом мідний дзвін – проб’є година Божої розплати. Повстане Україна із руїн – земля, яку нікому не здолати. (c) жанна жабкіна