"БОГ МЕНІ ДОПОМІГ ВТЕКТИ!" ІВАННА АРСЕНИЧ. Інтервʼю з Галиною Малярчук

В нашому новому інтервʼю ви почуєте голос української жінки, яка пронесла крізь життя правду про свого брата, свою родину й свій народ. Історія її життя схожа на фільм: арешт НКВС і заслання до Сибіру в 17 років, втеча, довга дорога додому, переховування від «совітів», загроза голодної смерті і нарешті - таємне одруження зі своїм коханим Миколою Арсеничем. Згодом в подружжя народилося двійко дітей: Марія та Іван. Іванна Арсенич 30 років вчителювала у Великому Ключеві і важко повірити, що у свої 70 років подалася до Америки на роботу, щоб допомогти онукам з освітою. Повернулась за 10 років додому і зараз у свої 95 має тверезий розум, добру памʼять і велику вдячність Богові за своє життя. У 1947-му батьківська хата Пригродських, що в Нижньому Березові, стала мішенню для радянської системи. Бо брат Янки — Болеслав Пригродський — був вояком УПА. Уночі до оселі увірвалися озброєні солдати. Тримали у «пивниці», а потім разом з батьками відправили в Сибір. Болеславу Пригродському на псевдо «Лук» було лише 24 роки. Він був талановитим художником і молодим вояком УПА. На Різдво 1948 року потрапив у засідку, дістав п’ять поранень і, щоб не здатися живим, застрелився. Тіло виставили посеред Яблунова — як попередження гуцулам. Саме тому історія нашої героїні тісно повʼязана з історією українського народу. З його викликами, болями, війнами та окупаціями.