Ой піду я в ліс по дрова Старовинна українська народна пісня

Ой піду я в ліс по дрова, Та зрубаю йолку. Завів мене чужий розум На чужу сторону. А на чужій сторононьці Ні батька, ні неньки, Тільки в саду вишневому Співа соловейко. Співай, співай, соловейко, Всіма голосами, А я піду в сад вишневий, Заллюся сльозами. Ой зірву я з рози квітку Та й пущу на воду: "Пливи, пливи, з рози квітка, Аж до мого роду". Плила, плила з рози квітка Та й на воді стала, Вийшла мати воду брати – Та й стала журитись. Ой чого ж ти, з рози квітка, на воді зів’яла? Мабуть моя рідна доня в чужині пропала Пливуть хмари пливуть чорні та все кропачками Усі дочки