ІРИНА ВІЛЬДЕ ЯК МЕНЕ ЖИТТЯ РОЗУМУ ВЧИЛО мала проза аудіокнига

У малій прозі Ірини Вільде феміністична проблематика частіше подається у фокусі екзистенційних мотивів, що стає особливою рисою індивідуального стилю. Авторка змогла по-своєму дати відповідь на питання про суспільне призначення жінки, сутність її щастя, тобто поєднання родинних і громадських обов’язків, які на думку письменниці, є запорукою цього щастя. Саме ця тема – тема сутності жіночого щастя стає домінуючою у новелах «Дух часу», «Ольга Борисюкова», «Вавілонська вежа» та «Як мене життя розуму вчило». Подана тема реалізується у контексті екзистенційних проблем свободи вибору та самотності людини. Письменниці часто закидали суто жіночу тематику, на що вона напівжартома чи напівсерйозно відповідала: «Ні, доки не впораюся з цим малим світиком – із людським серцем, - не візьмуся, просто не зможу сягнути до ширших проблем людського життя».