Колодач - справжній український ніж.

Колодач, ніж про який я ніколи не чув. За легендою це ніж козачого куреня пластунів. Що такі ножі в смутні часи робили з коси, звичайні селяни, коли влаштовували бунт. Є кілька видів даного ножа. Перший вид колодача використовували пластуни із пластунського куреня Запорізької січі. Пластуни виготовляли такі ножі, як і вся інша холодна зброя з металу у звичайній кузні звичайним способом. Другий вид колодача був зброєю черні, його переробляли з коси. За легендою, селянин ламав косу. Це було символом відмови від селянського життя, він ламав усталений устрій, відмовляючись від минулого та майбутнього. Адже коса для селянина це годувальниця, як і корова, кінь. А він її власноруч ламав. Ломав для того, щоб зробити собі зброю. По суті це зброя бунту. Коли життя гірше і нестерпніше за смерть. І мирний гречкосей вибирав шлях воїна. Шлях смерті. Краще жахливий кінець, аніж жах без кінця. А були й бойові коси. Клинок влаштований таким чином, що потрапляючи в тіло, через форму леза починав змінювати траєкторію руху, завдаючи таким чином важкі внутрішні пошкодження. Так само широке вигнуте лезо при ударі під ребра добре діставало до важливих органів. Такі ножі за переказами передавалися від батька до сина, але на жаль, я не бачив жодного старого колодача в сім'ях, тільки музеї змогли зберегти цю зброю. Якщо говорити про специфічну зброю пластунів, то був ще один вид ножа, який формою нагадував колодач (леза), але леза були з двох боків ручки. Звичайний розмір колодача: леза без ручки до 30 см плюс ручка близько 12 см