Поместье Валевских. Гоща. Красивая усадьба. БУР.

Спасибо Друзья! Если Вам понравилось видео, Вы можете помочь каналу: Поделитесь этим видео с друзьями в социальных сетях! Оцените видео лайком! - это очень важно для нас и развития канала. Поддержите наш канал на развитие технической базы для улучшения контента, Спасибо огромное заранее, вот реквизиты: Получатель Скорик Юрий. Гривневая- 4441-1144-5316-3261 Доллар- 5375-4188-0730-4423 Евро - 5375-4199-0554-5099 Огромное спасибо, дорогие наши подписчики и зрители нашего канала! Даже небольшая сумма, переведенная на наш счет, поможет нам в развитии. Наш второй канал, с множеством видео: ‪@zootrop_UA‬ Гоща — центр Гощанського району, що знаходиться у центрально-східній частині Рівненської області. Перша згадка у літописах про Гощу датується 1152 роком. З історичних джерел відомо, що в XIV ст. село належало боярину Кирдєєву, а пізніше магнатам Гойським. Наприкінці XIV ст. у Гощі збудували замок, обнесений з усіх боків муром і валами. Рештки одного з валів збереглися й досі. В середині XIV ст. Гоща опинилася під владою Литви, а після Люблінської унії — шляхетської Польщі. Прагнучи знищити режим жорстокого соціального і національного гноблення, населення не раз вставало на боротьбу проти панів. Чимало селян брало участь в селянсько-козацькому повстанні 1594—1596 рр. під керівництвом Северина Наливайка. Гоща отримала магдебурзьке право та статус міста у XVI ст. З кінця XVI і майже до середини XVII ст. Гоща була одним з центрів протестантської течії — социніанства, котру католики проголосили еретичною. В XVII ст. Гоща належала князям Соломирецьким. Зокрема, княгиня Регіна Соломирецька виступила фундатором й меценатом Михайлівського монастиря, з умовою відкриття при монастирі школи. 1639 року до обителі перенесено школу-філію Києво-Могилянського колегіуму з Вінниці. У Гощанській філії Києво-Могилянської академії викладав видатний православний діяч, богослов, філософ, архімандрит Києво-Печерського монастиря Інокентій Гізель. Після Соломирецьких власником Гощі став Адам Кисіль. В 1775 р. володіли Гощею Ленкевичі, які наприкінці XVIII ст. заклали парк, який відтоді став «зеленою окрасою» містечка з рідкісними видами флори, що привертали увагу подорожуючих, природодослідників, ботаніків. На території близько 7 га височіють 50 видів дерев та чагарників, завезені з південної півкулі. Справжнім символом парку та Гощі стало рідкісне дерево гінкго, що росло на території України ще в дольодовиковий період. У XIX ст. власниками були Валевські. Валевські спорудили на території парку власний маєток у 1840-х роках. Садиба побудована у стилі шале з фахверковим фасадом та мансардовим поверхом. Такі будинки були поширені у Швейцарських Альпах, Німеччині, Франції, Австрії. «Шале» перекладається як «хатина пастуха». І це цілком логічно, що вони були популярними у Альпах, у гірських місцевостях. В Україні шале – рідкісна форма зодчества. Однак оскільки Валевські утримували одну з найбільших на Волині вівчарень (3 тис. овець) та стайні на 300 коней, таку архітектурну форму європейського типу можна вважати виправданою. За радянську добу південний фасад садиби був обкладений облицювальною плиткою, що надало будівлі соціалістичних рис. Нині Садиба пустує та потребує проведення реставраційних робіт. У 1959 році Гоща набула статус селища міського типу. Помещики Валевские организовали крупное животноводческое хозяйство. Количество поголовья скота, по тем временам, было огромным: более 3 тысяч овец, 4 тысячи лошадей, и крупнейшее в округе стадо коров швейцарской породы. К началу 1861 года было законченно строительство кожевенного завода. Конечно же, такая роскошь не могла не отразиться на доме хозяев. Дворец помещиков Валевских, которым с 1840-х годов принадлежало имение в Гоще, построен в стиле шале – альпийского домика с фахверковым фасадом и мансардным этажом. Само здание находится на территории крупнейшего в области периферийного парка английской планировки площадью около 7 га. К сожалению, несмотря на то, что такой тип усадебной постройки на территории Украины встречается крайне редко, и парк, и само шале давно обветшали и заросли кустарником. Но по-прежнему среди парковых насаждений можно встретить реликтовое дерево гинкго, которое иногда называют «динозавровым деревом», а также более 30 видов редких каштанов и ясеней, которые позволяют представить, каким изумительным был парк в то время. Старое здание шале находится в глубине этого парка, и лишь немногим напоминает о былой ухоженности и величии. А само здание ждет реставрационных работ, которые помогут восстановить его былое великолепие.