Лисенко Вальс Венери з опери Енеїда Єлизавета Чавдар

1962 Ф-но - Лев Острін «Енеїда» — опера на 3 дії українського композитора Миколи Лисенка. Лібрето Людмили Старицької-Черняхівської. Вперше опера поставлена 23 листопада 1910 року в Театрі Миколи Садовського в Києві під орудою Ганса Єлінека. Перший виконавець партії Енея — Володимир Золденко. Дія опери розгортається на Землі і Олімпі, в обителі богів. Якщо тема Дідони і Енея одержала одухотворенно ліричне втілення, то сцени богів носять сатиричний характер. Котляревський у поемі дав пародійне бурлескне трактування міфу й поеми Вергілія. Лисенко наситив бурлеск злободенним політичним змістом. Боги на Олімпі — це сатиричне зображення паразитарного самодержавного ладу. Бог війни Марс — грубий солдафон і селадон; «Грізний» Юпітер — набундючений фанфарон, боягуз, п'яниця й ненажера. Боги проводять час у безперервних гульбах. Музичні портрети Марса, Юпітера й Бахуса носять бравурний характер. Венера співає віртуозно-колоратурний Вальс. В основу музичної характеристики Енея і Дідони покладена українська народна пісня. Опері притаманне поєднання української пісенності, лірики, бурлеску, буфонади. Найкращі сторінки її — прощання Енея й Дідони (фінал), картина моря.