Львів 2023: вулиця Коновальця у Львові від Піскових озер до Мельника, вілли

‪@LvivDepo‬ #Львів #Lwów #Lviv #لفيف #ЛьвівДепо Львів 2023: вулиця Коновальця у Львові від Піскових озер до Мельника, вілли 19 квітня 2023 р. Відтепер маєте можливість подякувати команді Львів Депо не лише на словах ;) Для донату в гривнях https://send.monobank.ua/jar/4T2eRpdzvh Для донату в $ доларах https://send.monobank.ua/jar/4UB2YkzTAb Для донату в € євро https://send.monobank.ua/jar/6m7DiDS5LA Підтримавши нас, Ви зможете отримувати більше задоволення від контенту, а ми зможемо показати Вам більше цікавих місць! :) І не тільки географічних ;) Вулиця Євгена Коновальця — вулиця у Франківському районі міста Львова. Сполучає вулицю Степана Бандери з вулицею Івана Труша та утворює перехрестя з вулицями Житомирською, Степана Рудницького, Андрія Мельника, Русових та Київською. Прилучаються вулиці Гординських, Повстанська, Конотопська, Максима Залізняка, Генрика Семирадського, Художня, Грюнвальдська, Японська, Михайла Старицького. Довжина вулиці 1750 метрів. 1892—1940 роки — вулиця 29 Листопада, на честь листопадового національно-визвольного повстання поляків і литовців проти Російської імперії у 1830—1831 роках; 1940—1941 роки — вулиця Енгельса, на честь Фрідріха Енґельса, німецького політичного діяча, одного з основоположників марксизму; Серпень 1941 — травень 1942 років — знов вулиця 29 Листопада; Травень 1942 — липень 1944 років — Ґерманештрасе, названа так через те, що більшість будинків призначалися лише для німців; Липень — грудень 1944 року — знов вулиця 29 Листопада; Грудень 1944 — 1992 рік — вулиця Енгельса; Від 1992 року й понині — вулиця Коновальця, на честь Євгена Коновальця, голови Проводу українських націоналістів, першого голови ОУН, одного із ідеологів українського націоналізму. Спочатку вулиця доходила до вулиці Болотної (теперішня вулиця Залізняка), згодом її продовжили до залізничної лінії Львів — Чернівці, а 1907 року проклали тут трамвайну лінію. На перетині вулиць Коновальця, На Байках (нині — вулиця Київська) та Вишневецьких (нині — вулиця Русових) виникла невелика площа, названа львів'янами «П'ять кутів». У 1900—1930 роках вулиця 29 Листопада та прилеглі до неї вулиці стали місцем жвавого будівельного руху, де чиншові кам'яниці перемежовувалися з престижними віллами. Біля поворотного кільця трамвайного маршруту № 2 в 1950-х роках заклали Кульпарківський сквер (за радянських часів — сквер Геологів). За ним влаштовано платформу для зупинки потягів приміського сполучення на лінії «Львів — Чернівці». Залізнична зупинка була тут ще на початку ХХ століття, про неї нагадує маленький будиночок при колії. Родині Франців належали гіпсові кар'єри та фабрика в кінці нинішньої вулиці Коновальця. А вся околиця тривалий час називалася Францівкою. Згодом на місці кар'єрів постали Піскові Озера та спортивний парк названий у 1920-х роках Ґданським. У 1960—1970 роках частину парку забудували 9-поверховими будинками, гуртожитками, з'явився готельний комплекс «Турист». Останніми роками триває забудова території парку. Піскові Озера (до 1990-х — Алтайські Озера) — невеликий парк у Франківському районі міста Львова. Розташований при вулиці Гординських (між вулицями Євгена Коновальця, Академіка Степана Рудницького, Генерала Чупринки) та Гординських, у престижній місцевості Новий Світ (На Байках). Загальна площа 5,8 га, площа водного дзеркала — 1,8 га (2 озера). Основна функція парку — рекреаційна. Це місце відпочинку мешканців мікрорайону з населенням близько 15 тисяч осіб. Парк був облаштований у 1950-х рока на місці зруйнованого ландшафту — колишніх кар'єрів з видобутку піску фабрики родини Франців. Озера утворилися через просочування води на дно піщаної виїмки. В середині ХХ століття на місці парку було сміттєзвалище. У радянський період озера називалися Алтайськими, під час перейменувань на початку 1990-х років були названі Пісковими. У 1989 році СКБ Львівського лісотехнічного інституту розробило проєкт комплексної реконструкції і благоустрою, проте він не був до кінця реалізований. Доріжково-стежкова мережа розроблена відповідно до входів у парк — з боку вулиць Євгена Коновальця та Генерала Чупринки. Доріжки заасфальтовані, а стежки вкриті товченою цеглою. Входи у парк не оформлені вхідними архітектурними елементами (арками). Основу насаджень парку становлять ясен звичайний та ясен американський, а також гостролистий клен та клен-явір. Інші породи дерев: черемха звичайна, клен ясенолистий, клен сріблястий, біла акація, каштан кінський, черешня, алича, кедри, сосни, верби, туї, смерики, берези, тополі і модрина. З підліску та узліссях ростуть чагарники: бузина чорна, глід, бирючина, шипшина звичайна та інші. У парку є спортивний і дитячий майданчики. Піскові озера згадані у пісні вокальної формації «Піккардійська терція» «Старенький трамвай»: Я згадаю прохолодних озер блакить, куди їздив колись старенький трамвай. Автор пісні Олександр Шевченко з цього приводу сказав: це пісня про «Алтайські озера».