Івана Купала, театр цікавих людей "Фенікс" КЗК "Палац Культури"

Ой та на Івана, ой та на Купала, По полю ходила і квіти збирала. Надію с коханням в віночок вплітала. До річечки несла та в воду пускала. Щоб в руки коханого звістка попала. Та в ніч на Івана, ой в ніч на Купала, Недобре зозуля крізь листя кувала. Серденько коханого в пітьмі блукало. Так біля калини я марно чекала… Тож папороть-квітку сама я шукала. В ніч на Івана, в ніч на Купала, По лісу ходила, стежками блукала. В темряві синій я дива шукала… Там відьму зустріла - просила, благала. Щоб світле кохання мені вчарувала. В ніч на Івана, в ніч на Купала, Зорі на небі до сліз рахувала. Через багаття з коханим стрибала. Місяць з’явися і більше не ждала. Пісню чарівну йому заспівала. Ой-йой на Івана, ой-йой на Купала, Зоряна квітка в вінок мій упала. Коханого ніжно долоню тримала. На березі річки кохання плекала. Вустами холодними палко шептала. Тож в ніч Івана, тож в ніч на Купала, Вінок той наділа і Мавкою стала. Серце коханого в смерть зчарувала І самою гарною навіки стала… В світанні недобре зозуля кувала… КоК©️