ЛЕМКІВСЬКА ВАТРА Лемківська культура живе...

Є традиції, які не можна втратити. Бо разом із ними можна втратити пам'ять про себе. Моїй бабусі майже 93 роки. Вона — лемкиня. Одна з тих, кого у 1944 році вирвали з рідної землі. Люди, які залишили свої домівки, але не залишили своєї душі. Кажуть, у людини можна забрати дім. Але не можна забрати пісню. Не можна забрати пам'ять. Не можна забрати коріння. Цього літа ми запалили нашу Лемківську ватру. Не просто багаття. А вогонь пам'яті, який колись об'єднував покоління лемків. Біля цього вогню бабуся знову заспівала пісні своєї молодості. Так, як співали її батьки, діди й прадіди. Поруч сміялася молодь. По озеру ковзали каяки. Лунали дитячі голоси. І в цьому було щось дуже символічне: життя триває. Воно змінюється, але не повинно забувати, звідки почалося. Я створила книгу нашого роду — історію, яку ми зібрали до п'ятого покоління. За кожним іменем — людська доля. Праця. Любов. Втрата. Надія. Цілі покоління, які зробили все, щоб ми сьогодні могли знати своїх предків і з гордістю називати їх своїми. Лемки — це народ із великим серцем. Їхня сила була не в багатстві, а в родині. Не в стінах дому, а в єдності. Вони берегли мову, пісню, звичаї, навіть тоді, коли історія намагалася їх роз'єднати. І поки звучить лемківська пісня... поки горить ватра... поки онуки слухають своїх бабусь і пам'ятають імена своїх пращурів — наш народ живе. Бо справжнє коріння не в землі. Воно — у пам'яті. І саме пам'ять робить нас незламними. Окрема подяка команді «Диво Каяк» те, що ця Лемківська ватра пам'яті стала реальністю. Дякую кожній дівчині, кожному, хто вклав у цей вечір свій час, тепло і серце. Завдяки вам це була не просто подія — це була зустріч поколінь, де поруч із молодістю звучав голос 93-річної лемкині, а поруч із вогнем пам'яті народжувалися нові спогади. Ви показали, що молодь України не лише створює красиві моменти, а й береже історію, поважає своїх предків і передає їхню спадщину далі. Саме з таких людей починається майбутнє. Бо народ, який пам'ятає своє коріння, неможливо зламати. Дякую «Диво Каяк» за вашу небайдужість, за любов до людей, до рідного краю та до нашої спільної пам'яті. Нехай ця ватра горить у наших серцях ще багато років.