Немирівське скіфське городище

Двадцять шість століть тому тут жили люди, яких Геродот називав скіфами-орачами. Історія не зберегла їхні імена, однак укріплення, збудовані ними, приголомшують нас дотепер. Слідкуйте також: Фейсбук   / a.korvinpiotrovskyi   Інстаграм   / a.korvinpiotrovskyi   Обіймаючи площу понад 120 гектарів, городище мало надзвичайно потужну систему захисту – зовнішнє та внутрішнє укріплення. Ззовні його захищали рів та земляний вал. Уявіть їх первісні розміри, якщо сьогодні висота валу місцями сягає 9-ти метрів, а глибина рову – 6-ти. У центрі городища, на березі річки Мирки, що ділить його навпіл, знаходиться внутрішнє укріплення. Це так зване Замчисько, яке займає десяту частину площі комплексу і також оточене валом і ровом, хоч і скромнішими за розмірами. Серед 10 великих скіфських городищ українського лісостепу, Немирівське є найзахіднішим, займаючи надзвичайно вигідне транзитне положення між Подніпров’ям, Північним Причорномор’ям та Карпато-Дунайським регіоном. Перші археологічні дослідження на Немирівському городищі пов’язані з ім’ям українського археолога Сергія Гамченка, який працював тут у 1909-10 роках. В середині ХХ століття масштабні роботи на пам’ятці проведено ленінградською експедицією під керівництвом археолога Михайла Артамонова. Тож більшість знахідок потрапили до Ермітажу, де сьогодні вони, на жаль, і знаходяться, як тисячі інших археологічних колекцій, вивезених до Російських музеїв за часів імперії та радянської влади. Дослідження показали, що територія городища вперше була заселена ще в енеолітичний час, племенами трипільської культури, щоправда захисних укріплень тоді не існувало. Вони були зведені у ранньому залізному віці – в VII – на початку VI ст. до н.е. Тільки внутрішнє укріплення городища мало постійних мешканців. Уся територія, оточена зовнішнім валом, використовувалась як прихисток для населення навколишніх поселень та їх худоби у часи військової небезпеки. На території «Замчиська» простежується насичений культурний шар. Тут були виявлені житлові споруди, зольник та господарські ями, багаті на знахідки ранньоскіфської культури. Тут уперше на Поділлі була знайдена давньогрецька кераміка, регулярне постачання якої розпочалось у середині VІІ ст. до н.е. Це свідчить про інтенсивні контакти місцевого населення з античним світом із самого початку грецької колонізації Північного Причорномор’я. Немирівське городище виникло як центр короткочасного політичного утворення, і з незрозумілих поки причин, у середині VI ст. до н.е. життя на городищі переривається. Та порожнім воно було недовго, адже заселялося згодом у римський час носіями черняхівської культури, а ще пізніше давньоруським населенням. Якщо подорожуватимете автодорогою М-12 на ділянці Немирів-Гайсин, обов’язково відвідайте Немирівське городище, у народі також відоме як Скіфські вали.