Ніч у корчмі під грозою. Байка про корчмаря і болотяного гостя.

#Корчма #Гроза #Дрова Історія розповідає про мандрівника, який сховався від раптової весняної бурі в старій корчмі на околиці поселення. Всередині панує затишок з ароматом тютюну, меду та деревини, але корчмар, сивий і розсудливий господар, ділиться тривожним спогадом. Кілька років тому в таку ж непогоду він купив віз дивних полін у замуслених продавця з божевільними очима. Дрова виявилися важкими, вигнутими, вкритими чоркою корою та мохом, що пахли болотом. Ввечері, щоб зігріти небагатьох гостей, корчмар розпалює піч цими поліннями. Вогонь спалахує миттєво синім холодним полум'ям, що не дає тепла, а лише морозом і шепотом, схожим на голоси. Тіні на стінах оживають, сіпаються незалежно від людей, кіт в жаху ховається. Двері розчахуються самі, вривається сморід тини, і з'являється високий гість у лахміттях, обліплених брудом та водоростями, чиї кроки залишають калюжі гнилі. Гості миттєво занурюються в неприродний сон.