Іван Мартос і традиція пам’ятників видатним діячам у ХІХ столітті

Найстарішим пам’ятником, який було встановлено на території України, і про який нам відомо, був пам’ятник з пісковику предка митрополита Андрея Шептицького гетьману Станіславу Яблоновському. Створив його на гроші львівської громади анонімний скульптор у 1752-54 роках. Пам’ятник безслідно зник 1944 року, після приходу червоної армії. Відтак найстарішим став пам’ятник першому одеському градоначальникові, а згодом – генерал-губернаторові міста герцогу Арману Еммануелю дю Плессі, відомому як дюк Рішельє. Монумент, встановлений 1828 р. над гігантськими сходами, що ведуть з бульвару до порту, створив ректор петербурзької академії мистецтв Іван Мартос. Про кар’єру цього знаменитого уродженця міста Ічні (нині – Чернігівська область), якого не забувають згадувати в російській культурі, піде мова в контексті традиції пам’ятників видатним діячам у ХІХ столітті. Що означає тогочасний імперський тренд вшанування громадських діячів для сучасної України? Як розуміти та сприймати класицистичну стилізацію римського спадку в публічному просторі нашої республіки, яка бореться проти новітньої версії імперії? Чи маємо ми розділяти спадок певної любові до римського в австро-угорських і російських пам’ятниках? Що важливіше – особа зображеного (наприклад, варшавський швець Ян Кілінський), декоративні деталі (наприклад, рельєфи постаменту пам’ятника Володимиру Святославовичу) чи ім’я творця (наприклад, Михайло Мікешин, друг Тараса Шевченка)? На ці та інші запитання шукатимемо відповіді разом з Діаною Клочко під час другої лекції із циклу «Скульптура і скульптори України: від рококо до сьогодення». Відеооператор: Лобанова Софія Запрошуємо також на третю лекцію авторського циклу мистецтвознавиці Діани Клочко «Скульптура і скульптори України: від рококо до сучасності» присвячену Олександрові Архипенку, яка відбудеться вже 8 квітня о 18:00. Детальніше за посиланням:   / dh3cvixvs06   Будемо вдячні вам за підтримку: https://giving.ukma.edu.ua (у рядку «Призначення» оберіть, будь ласка, «На розвиток КМЦ»)