ПРИВАТНИЙ ВИКОНАВЕЦЬ АРЕШТУВАВ ЗАРПЛАТНИЙ, ПЕНСІЙНИЙ, АБО ІНШИЙ СОЦІАЛЬНИЙ РАХУНОК СУДОВА ПРАКТИКА

Можу з упевненістю сказати, питання арешту зарплатних, пенсійних і всіх інших соціальних рахунків є одним з найгостріших. На моєму каналі вже є відео присвячене цій темі, можете подивитись і його. Продовжую розбирати цю тему, зокрема про практику Верховного Суду. Нагадаю, що відповідно до Закону державний або приватний виконавець має право звертати стягнення тільки на частину заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника. Процент відрахування коливається від 20 до 70. Найчастіше це 20 %. На практиці часто буває, що державний або приватний виконавець спочатку утримує процент від доходу, а потім списує залишок коштів з рахунку не розбираючись що це за кошти. В таких ситуаціях звичайно виникають спори. І крапку в цьому може поставити тільки суд. А тому знати, що думає суд в такій ситуації дуже важливо. Починаємо з постанови Великої Палати Верховного Суду. Велика Палата Верховного Суду, розглядає найскладніші, найсуперечливіші питання, коли є неузгодження в судовій практиці і саме для того, щоб започаткувати єдину судову практику. Суди дуже часто в своїх рішеннях посилаються саме на постанови Великої Палати. Тож якщо Ваша позиція співпадає позицію Великої Плати, то це чудово, описуйте це в своєї скаргах, заявах, і суд не зможе просто так це залишити поза увагою. 1. Постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 905/361/19 https://reyestr.court.gov.ua/Review/8... В цій постанові суд значну увагу приділяє банку, де відкрито зарплатний рахунок. На думку суду перший, хто може вирішити це питання - це банк, де відкритий рахунок у боржника. Він повинен сам визначити статус рахунку і кошті на ньому, і певних випадках повернути постанову без виконання. На практиці це взагалі не працює. Рахунки, на які заходит зарплати і пенсія не мають спеціального статусу, а визначати статус коштів які знаходяться на рахунку банк ніколи в житті не буде, але посперечатись з банком звичайно можна. 2. Постанова цивільної палати Верховного Суду від 26.11.2020 у справі 361/6348/18 https://reyestr.court.gov.ua/Review/9... Тут позиція суду зовсім проста - якщо спецрахунку немає, то можна арештовувати будь-що. Алімент, зарплату, пенсію. 3. Постанова цивільної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі 642/6675/18 https://reyestr.court.gov.ua/Review/8... Тут суд дотримується протилежної позиції, і вважає, що що арешт пенсійних коштів особи, після вирахування з неї сум аліментів за судовим рішенням, позбавляє її джерел до існування та порушує її право на соціальний захист Що можна сказати в цілому? Ця проблема існує, не від того, що погані суди або виконавці. Проблема в тому, що це питання не вирішено на нормативному рівні. Якщо би передбачили спеціальні рахунки, куди б не могли надходити ніякі інші кошти крім зарплати, пенсії і так далі, то і проблеми цієї б не було. Практика показує, що вирішення цього питання нікого не цікавить. Тож, шановні глядачі, використовуйте ту практику яка підходить саме Вам. Дякую, що дивитесь мій канал. Підписуйтесь на канал, якщо це не підписались. Далі буде багато корисного. Бережіть себе скоро побачимось.