Михайло Донець Myhailo Donets ukrainian bass Documentary

Його голос мав унікальну особливість - сягаючи найнижчих басових нот, він зберігав надзвичайну співучість і виразність. Не дарма Михайла Донця, цього унікального київського самородка, називали українським Шаляпіним. Його неперевершені образи Iвана Карася, Тараса Бульби, пана Виборного з опер Миколи Лисенка довго пам'ятали вдячні слухачі. 2 липня 1941 року начальник 1 вiддiлення II вiддiлу III Управлiння НКВД УРСР лейтенант держбезпеки Пєнкiн знайшов, що перебування на волi артиста оперного театру Донця М.I. може становити небезпеку для радянської влади i виписав ордер на його арешт. Тричi за час ув'язнення був допитаний Донець, i жодного разу вiн нi в чому не визнав себе винним. В одному iз протоколiв зафiксована заява Михайла Донця: "Я любив і люблю українську народну пісню і українську музику." Коли розстріляли Михайла Івановича — невідомо. Марія Едуардівна, його дружина, не евакуювалась з київською оперою, бо сподівалася на повернення додому чоловіка. Лише в 1955 році справу Донця закрили «за відсутністю складу злочину». Марія Едуардівна працювала в консерваторії, як пережила вона цей страшний час — можна тільки здогадуватись. Вона була відомим педагогом, її нагородили званням заслуженого діяча УРСР, серед учениць Донець-Тессейр — Євгенія Мірошниченко.