Генрік Ібсен. Ляльковий дім (Уривки). П'єса на три дії. Частина 1. Зарубіжна література. 9 клас

Ге́нрік І́бсен (норв. Henrik Johan Ibsen; 20 березня 1828, Шієн — 23 травня 1906, Крістіанія) — норвезький драматург і поет, реалістичні і суперечливі п'єси якого революціонізували європейський театр. «Ляльковий дім» (норв. Et dukkehjem; в інших українських перекладах також: «Нора: драма на 3 дії», «Нора, або Хатка ляльки: драма на 3 дії», «Лялькова хатка») — п'єса на три дії норвезького драматурга Генріка Ібсена, прем'єра якої відбулася в Данському королівському театрі у Копенгагені 21 грудня 1879 року. П'єса була опублікована в тому ж місяці, напередодні прем'єри. 2001 року твір Ібсена занесено до реєстру програми ЮНЕСКО «Пам'ять світу». Після постановки п'єса викликала багато дебатів, оскільки в ній гостро критикуються шлюбні норми 19 століття. Історія створення П'єса задумана у 1878 році (перші начерки датовані 19 жовтня). Ібсен прагнув в класичній формі трагедії висловити сучасні проблеми. Написано ж твір у 1879 році. В основу драми Ібсен поклав реальну подію. Прототипом Нори стала норвезько-данська письменниця Лаура Кілер (уроджена Петерсон, 1849-1932). Під впливом п'єси «Бранд» 19-річна дівчина написала книгу «Дочки Бранда», яка вийшла у світ у 1869 році під псевдонімом. Ібсен познайомився з дівчиною і порадив зайнятися літературою. Між ними зав'язалася дружба. Після смерті батька Лаура з матір'ю переїхала в Данію, де у 1873 році вийшла заміж за ад'юнкта Віктора Кілер. Він був доброю людиною, але іноді у нього траплялися напади жорстокості, особливо болісно переносив він грошові проблеми. У 1876 Віктор захворів на туберкульоз. Його потрібно було лікувати на Півдні. Прохання Лаури, щоб він звернувся до свого багатого батька, нічого не дали. Тоді вона таємно взяла позику в банку. За неї поручився її впливовий багатий друг. У тому ж році вони з чоловіком відправилися в Швейцарію й Італію. Чоловік вилікувався від хвороби. На зворотному шляху в Мюнхені Кілери відвідали Ібсенів. Лаура по секрету все розповіла Сюзанні, дружині Ібсена. Після повернення в Данію знову потрібні були гроші для переїзду в інше місто. Лаура знову зробила позику в формі векселя. За неї поручився далекий родич, великий комерсант. На час закінчення векселя Лаура була хвора після пологів, без грошей. Родич теж був в складному матеріальному становищі і не зміг викупити вексель. Лаура в розпачі зважилася видати підроблений вексель - але передумала і знищила його. Всі її дії стали відомі її чоловікові. Спочатку він їй глибоко співчував, але під впливом сім'ї і друзів змінив своє ставлення до неї і став вимагати розлучення, яке незабаром оформили. Дітей у Лаури забрали, її визнали психічнохворою, брехухою. Але минув час, чоловік попросив Лауру повернутися додому. Вона повернулася, знову стала його дружиною, з 1879 приступила до літературної діяльності і поступово виплатила всі борги. Після цього у неї було дві зустрічі з Ібсеном. Саме її життя стало основою для сюжету «Лялькового дому».