Чотири Стіни (Подзвони)

Слухай на всіх платформах: https://ffm.to/dajrpmg Мене не колише нішо так у світі Причина проста — я попав в твої сіті Мені усе лишнє, шо є "надважливим" Важлива лиш ти, моя доле щаслива З'явилась ти раптом у темній кімнаті Без зайвих історій і комплексів клятих Кристально вся чиста ти та ідеальна Побачив тебе та забув я про гальма Нема керування, машина зламалась Та шо ж ти зробила, шо так воно сталось Я жив, не тужив, хоча може й тужив І тепер в голові завжди твій лейтмотив Все ніби прекрасно і шо ше хотіти Ми завжди у парі, неначе магніти Та це все в моменті і всяке буває В кімнаті знов сам я і досі тримає Чотири стіни з голови не зникають У пам'яті слід залишають вони Думки у напрузі постійно тримають Спинити це можеш лиш ти — подзвони Чотири стіни душу крають так сильно Затьмарили розум мій світлий вони Я знаю й ти знаєш — прошу я невпинно Спини це нарешті, спини, подзвони Я досі в кімнаті і досі все темно І ніби здається, шо це все даремно Та я в це не вірю, а вірю в найкраще Буває ще важче і я не нещасний Ти з'явишся знову, освітиш весь простір Прийдеш вже надовго, а не просто в гості Емоцій мені подаруєш чимало У світ ейфорії ти стала порталом Тандем наш в житті дає ту страшну силу Шо зможем ми зрушити будь-яку брилу Настільки потужно кохання тримає Разом ми існуєм, окремо — немає Я вірю — прийдеш ти мене рятувати Я вірю — будем ми разом існувати Та поки дзвінок твій не пролунає В кімнаті я сам — мене не відпускає Чотири стіни з голови не зникають У пам'яті слід залишають вони Думки у напрузі постійно тримають Спинити це можеш лиш ти — подзвони Чотири стіни душу крають так сильно Затьмарили розум мій світлий вони Я знаю й ти знаєш — прошу я невпинно Спини це нарешті, спини, подзвони Тут ти подзвонила і я вже від щастя Приймаю слова твої наче причастя Неначе я знову на світ народився Неначе пропав я і знову з'явився Моє джерело ти комфорту й любові Всі миті з тобою шовково-казкові Та ти як міраж знову вкотре зникаєш І знов сам-на-сам ти мене залишаєш Чотири стіни з голови не зникають У пам'яті слід залишають вони Думки у напрузі постійно тримають Спинити це можеш лиш ти — подзвони Чотири стіни душу крають так сильно Затьмарили розум мій світлий вони Я знаю й ти знаєш — прошу я невпинно Спини це нарешті, спини, подзвони Чотири стіни з голови не зникають У пам'яті слід залишають вони Думки у напрузі постійно тримають Спинити це можеш лиш ти — подзвони Чотири стіни душу крають так сильно Затьмарили розум мій світлий вони Я знаю й ти знаєш — прошу я невпинно Спини це нарешті, спини, подзвони Слова: Назар Мельник #українськамузика #ukrainianmusic #windmillechoes