🌿Трава дивина звичайна лікарська, коров’як - лікувальні властивості та рецепти

Народні назви — дивина звичайна, дивина ведмежа, ведмеже вухо, дивина, диванна, дівенна дрібноцвіта, коров’як, годинник, дрябчак, петрів хрест, котячий хвіст, царська свічка. Інші рецепти: http://bit.ly/2HyNWlS Дивина є офіційною лікарською рослиною в багатьох країнах світу. Вона застосовується як обволікаючий, відхаркувальний і знеболюючий засіб. Ця рослина може застосовуватись разом з іншими травами, що мають подібні властивості, або окремо. Зазвичай дивину густоквіткову застосовують для лікування запалень слизової верхніх дихальних шляхів, коклюшу, кашлю, бронхіту, астми, емфізем та запалення легень. Допомагає вона при кровохарканні, хворобах травної системи, селезінки і печінки, а також використовується від нервового виснаження і надмірного схуднення. Як місцевий засіб використовується настойка з квітів для натирань при болях в суглобах та невралгії. Виготовлений з сушених квітів порошок застосовується для присипання ран, саден і тріщин, які перед цим змочують морквяним соком. Листя разом з квітами використовується для припарок при лікуванні ран і запалень. Сидячі ванни з коріння та квітів допомагають у лікуванні геморою. Містить іридоїди (аукубін, каталпол, ізокаталпол, метилкаталпол, алгол, гарпагід, гарпагозид), флавоноїди (лютеолін, ізорамнетин, кверцетин, кверцитрин, кверцимиретрин, рутин), похідні кавової кислоти (вербаскозид), алкалоїди, кумарини, стероїдні та тритерпенові сапоніни, полісахариди (слиз), ефірну олію, фенолкарбонові кислоти. Віночок містить до 2,5% слизу, сапоніни, камідь, близько 11% цукрів (у тому числі 3,5% глюкози), іридоїдний глікозид аукубін. Квітки містять флавоноїд гесперидин, каротиноїди (α-кроцетин і β-каротин), дубильні речовини, аскорбінову кислоту. Насіння та плоди містять сліди ефірної олії. ЛП, що містять Д.з., виявляють пом’якшувальну, відхаркувальну, спазмолітичну дію. Вони тамують біль, зменшують судоми та набряки тканин. Окремо або в поєднанні з подібними за дією рослинами Д.з. використовують при запаленнях слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, кашлі, коклюші, бронхіті, бронхіальній астмі, емфіземі та запаленні легень, кровохарканні, при захворюваннях травного каналу, печінки та селезінки, при патологічному схудненні або нервовому виснаженні.