"Афонський пройдисвіт"(1890), І. Нечуй-Левицький, оповідання. Слухаємо українське!

Іван Нечуй-Левицький — український прозаїк і драматург, етнолог, фольклорист, педагог. "Іван Нечуй-Левицький – се великий артист зору, колосальне, всеобіймаюче око України", – так про видатного письменника написав Іван Франко. Батько письменника був священником (це була практично єдина професія, де українець того часу міг заробити гроші і просунутися по службових сходах до престижного соціального статусу і положення у суспільстві), тому Іван з дитинства міг спостерігати за побутом старосвітських попів, їхніми звичаями, стосунками з селянами, чиновниками та дворянами. В семилітньому віці Івана віддають в науку до дяка, який вчителював у духовному училищі при Богуславському монастирі, а в чотирнадцятилітньому віці він вступає до Київської духовної семінарії. Роки спостереження за життям духовних осіб не проходять даремно, письменник створює сатиричне, соціально-побутове оповідання антиклерикального спрямування «Афонський пройдисвіт».