Дзвіниця - с. Карів Програма у пам’ять про батька, Михайла Козака

Випуск програми "Дзвіниця" ч.5 Присвячена Михайлові Козаку (1945 -2021) Розповідь про церкву Св. великомучениці Параскевії П’ятниці у с. Карів, та про стару дзвіницю. Також про першого пароха цієї відбудованої церкви, Віктора Матюка - відомого галицького композитора, члена товариства "Львцівський Боян", похованого у Карові _______________ Сьогодні поговоримо про мелодії дзвонів, які надихали українських композиторів. Я попрошу колегу, розповісти про це більше... Святосла Козак. - Мій батько - Михайло Козак, народжений Карові, що біля польського кордону, розповідав про колишнього пароха, що колись служив у їхньому селі - Віктора Матюка. Він, до речі, був відомим Галицьким композитором, одним з активних членів товариства "Боян" У цьому старовинному будинку, що на площі Ринок, - з кінця 19 століття діяло музичне товариство "Боян". Його членами були не лише відомі композитори та виконавці, як от Соломія Крушельницька, Людкевич, Колесса, а й продюсери, які вкладали кошти у тогочасну укріїнську музичну індустрію. Одним і активних членів цього товариства був галицький композитор та священик Віктор Матюк. У Карові, де він служив парохом. Церква Святої великомучениці Параскеви П’ятниці збудована у Карові в кінці 19 століття. Це була перша мурована церква у цьому регіоні - адже тут австро-угорська влада збудувала цегельню. Зпраз тут спільно моляться як православні, так і греко-католики. Але до цього тут стояла стара церква, дерев’яна. збудована це у 1671 р. Її розібрали при побудові нової, проте залишився старий одвірок з написом в слов’янській транскрипцйії: «Создасся храм сей пресвятої Великомучениці Параскевії во славу пресвятої Тройці. Року Божого 1671. Приставлена 1858» Саме в цей час, в стадії завершення церкви, сюди на працю прибув відомий український, галицький композитор і громадський діяч отець Віктор Матюк. Священий організував у селі "Просвіту" та навчав хоровому співу. Отець Віктор Матюк був одним з співорганізаторів членом музичного товариства "Боян", яке творило музичну історію Галичини. При товаристві був хор, музичне видавництво, а згодом - вищий музичний інститут, що діє ї до нині. Сам Віктор Матюк видав кілька підручників, зокрема церковно-народний співаник. А на написання музичних творів композитора надихали дзвони ось цієї дзвіниці... Про дату побудови дзвіниці, на відміну від церкви, відомостей, на жаль, не збереглося. Дехто вважає її старшою - начебто вона збереглася ще з часів старої дерев’яної церкви 17 століття. СНХ Отець Петро Проте місцевий краєзнавець зазначає, що за стилем вона відповідає епосі побудові кам’яної церкви. СНХ історика Так чи інакше, дзвіниця справді стара, і від віку починає хилитися. Якщо не вжити невідкладних заходів, скоро буде нагадувати знамениту Пізанську вежу. Нагорі є чотири діючі дзвони.Усі - виготовлені з бронзи. Найбільший дзвін має вагу 320 кілограмів, його низький тон чути найдалі. Другий дзвін трішки менший ,- важить 290 кілограмів і належить до середніх. Малі дзвони мають масу 140 і 100 кілогрвмів відповідно. А на долівці ми побвчили ще один дзвін, який має тріщину. СНХ про родарунок з Аменрики (після першої світової війни карівчани, що виїхали на роботу до Америки) Розбитий дзвін має побратима у Філадельфії - знаменитий тріснутий "дзвін свободи" дзвони якого проголошували Незалежність США... Які мелодії грають карівські дзвони зараз? Святковий тридзвін, або,як його ще називають "красний дзвін" - означає християнську радість, торжество. - дзвонять на великі свята. це коли одночасно дзвонять усі дзвони, у три прийоми. Також на свята лунає передзвін - биття по черзі у кожен дзвін по кілька ударів - від великого дзвона до малого. За померлого дзвонять по черзі від найменшого дзвону до найбільшлгл по кілька повільних ударів. А у випадку загрози, чи стихійного лиха - дзвонять у малий дзвін частими ударами