"Вона йде" Український військовий містичний фольк

Якщо відчули мурах чи скотилась сльоза, значить я зробив все правильно. Ви знаете що з цим робити: моно 4441111144064684 Підтримати нас: https://send.monobank.ua/jar/46sh9TVmrg "Вона йде" Український військовий містичний фольк Не питáй, як я тут, у цім сíрім око́пі, Де замíсть парфу́мів — за́пах крові́ і поро́ху в Євро́пі. Бруд під нігтя́ми, колíна в багню́ці, А в голові́ тíльки о́брази лю́ті. Я не солда́т, я — наслíдок вашóго «ми́ру», Я — ви́рок, що вóйком вріза́ється в ти́шу ефіру. Ко́жен ваш постріл, ко́жен ваш крок по моїй землі́ — Це ще́ один цвях у вашí домови́ни, запам'я́тайте, хробаки́. Я бáчила сльóзи, що стали́ кри́гою, Тож моя́ ненави́сть тепе́р буде́ вам кни́гою. Готу́йте гло́тки, сволóти, я йду́ їх гри́зти! Бо коли́ мáти встає́ на сте́жку війни́ — вам не ви́жити! Не буде́ поща́ди, не буде́ проба́чення, Це — моя́ помста, моє́ святе́ призна́чення. Ваш триколо́рний ганчірник піде́ на бинти́, Я прийшла́ викоріня́ти зло. Я прийшла́, щоб вби́ти! І жóдної жа́лості в моїх оча́х не шука́й, Це — кіне́ць. Це — твій особи́стий, пеке́льний рай. Я пам'ята́ю свій дім, свій сміх і свій мáнікюр, А тепе́р в моїх ру́ках — холодний, важки́й «каламир». Я вчи́лася жи́ти, коха́ти, мріяти, не воюва́ти, Але ви прийшли́ до мéне вбива́ти і грабува́ти. Ви думали, дівчи́нка зляка́ється, впаде́ на коліна?.. Дівчи́нка вме́рла. Тепе́р тут — розлю́чена боги́ня. І ко́жен патро́н в моє́му ріжку́ має́ ім'я́ — За Бу́чу, за Мáрік, за ко́жне скалічене дитя́. Я чи́щу свій а́втомат і шепочу́ молитву́ одну́: «Дай, Бо́же, мені́ сил довести́ до кінця́ цю війну́…» Готу́йте гло́тки, сволóти, я йду́ їх гри́зти! Бо коли́ мáти встає́ на сте́жку війни́ — вам не ви́жити! Не буде́ поща́ди, не буде́ проба́чення, Це — моя́ помста, моє́ святе́ призна́чення. Ваш триколо́рний ганчірник піде́ на бинти́, Я прийшла́ викорі́нювати зло. Я прийшла́, щоб вби́ти! І жóдної жа́лості в моїх оча́х не шука́й, Це — кіне́ць. Це — твій особи́стий, пеке́льний рай. Ми ви́рвем це зло з самісіньким корінням, Щоб ніко́ли це смердю́че насі́ння не далó проростíння. Ця земля́ буде́ чи́стою, вільною, на́шою навіки́, А ви ста́нете тíльки по́пелом, що розвіють вітри́ і ріки́. І коли́ останній з вас впаде́ в цю свяще́нну зе́млю, Я, може, вперше за вічність спокійно поди́влюся в не́бо. Але не сьогóдні. Сьогóдні в мені́ лише́ сталь. Сьогóдні я — ваша́ смерть. І мені́ вас не жа́ль. (Зовсі́м не жа́ль…) Готу́йте гло́тки, сволóти, я йду́ їх гри́зти! Бо коли́ мáти встає́ на сте́жку війни́ — вам не ви́жити! Не буде́ поща́ди, не буде́ проба́чення, Це — моя́ помста, моє́ святе́ призна́чення. Ваш триколо́рний ганчірник піде́ на бинти́, Я прийшла́ викорі́нювати зло. Я прийшла́, щоб вби́ти! І жóдної жа́лості в моїх оча́х не шука́й, Це — кіне́ць. Це — твій особи́стий, пеке́льний рай. Ліцензія та авторське право належать: GVAM License and copyright belong to: GVAM