F.Chopin – Prelude No.4 in E minor. Igor Zavadsky, Ukraine, Kyiv, 13.06.2026 #chopin #accordion

❤ Love the content? ❤ Support it ❤ Thank you ❤ PayPal - [email protected] https://www.paypal.com/donate/?hosted... Підтримка каналу: картка (Приватбанк) - 5363542108429276 --- "1587-й день війна... 01.03.2022 я відкрив свій музичний фронт, на якому жодного дня не було паузи. Щоб допомагати світлу перемогти темряву, яка є супутником війни, продовжую щоденно ділитися вічною музикою у своєму виконанні. Сьогодні – Прелюдія N°4 мі мінор Ф.Шопена –    • F.Chopin – Prelude No.4 in E minor. Igor Z...   Запис зроблений у Будинку актора 13.06.2026 на моєму концерті "Сила долі". Фридерик Шопен (1810-1849) народився 1-го березня неподалік від Варшави в містечку Желязова Воля. Мати Шопена була полькою, батько – французом. Сім'я Шопена жила в маєтку графа Скарбека, де батько служив домашнім вчителем. Після народження сина Микола Шопен отримав місце вчителя у Варшавському ліцеї (середній навчальний заклад) і вся сім'я переїхала до столиці. Маленький Шопен зростав в оточенні музики. Його батько грав на скрипці й флейті, мати добре співала і трохи грала на фортепіано. До п'яти років хлопчик уже впевнено виконував нескладні п'єси, вивчені під керівництвом старшої сестри Людвіки. Перший виступ маленького піаніста відбувся у Варшаві коли йому виповнилося сім років. Концерт мав успіх, ім'я Шопена скоро дізналася вся Варшава. У цей же час був виданий один з перших його творів – Полонез соль мінор для фортепіано. Виконавчий талант хлопчика розвивався настільки швидко, що на дванадцятому році Шопен не поступався кращим польським піаністам. Вже в дитинстві Фридерик вільно володів французькою і німецькою мовами, жваво цікавився історією Польщі, читав багато художньої літератури. В тринадцять років він вступив до ліцею і через три роки успішно його закінчив. У роки навчання проявилися різнобічні здібності майбутнього композитора. Юнак добре малював, особливо йому вдавалися карикатури. Його мімічний талант був настільки яскравим, що він міг би стати театральним актором. Вже в юні роки Шопен відрізнявся гостротою розуму, спостережливістю і великою допитливістю. Після закінчення ліцею Шопен вступив до Вищої школи музики. Тут його заняттями керував досвідчений педагог і композитор Йосип Ельснер. Він дуже скоро зрозумів, що його учень не просто талановитий, а геніальний. Серед його нотаток збереглася коротка характеристика, дана ним юному музиканту: "Дивні здібності. Музичний геній". До цього часу Шопен вже був визнаний кращим піаністом Польщі. Досяг зрілості і його талант композитора. Про це свідчать два Концерти для фортепіано з оркестром, створені ним у 1829-1830 роках. Ці Концерти незмінно звучать і в наш час, є улюбленими творами піаністів всіх країн. Шопену було двадцять років, коли він відправився у своє перше концертне турне. Йому здавалося, що він назавжди залишає Батьківщину. Так і сталося. В дорозі Шопена наздогнала приголомшлива звістка – у Варшаві почалося повстання проти російського самодержавства, організоване польськими патріотами. Це повстання згодом було жорстоко придушене, а його керівники кинуті у в'язниці. Восени 1831-го року Шопен прибув до Парижа. Тут він прожив до кінця свого життя. Але Франція не стала другою Батьківщиною композитора. У своїх прихильностях і у своїй творчості Шопен залишався поляком. І навіть своє серце після смерті він заповів відвезти на Батьківщину. Шопен завоював Париж спочатку як піаніст. Він відразу ж вразив слухачів своєрідним і незвичним виконанням. Життя Шопена у Парижі склалося сприятливо для творчості. Талант його досяг вершини. Видання творів Шопена не зустрічало перешкод, брати в нього уроки вважалося великою честю, а почути його гру – рідкісним щастям, доступним небагатьом обраним. Останні роки життя композитора були сумні. Помер його близький друг Ян Матушинський, слідом за ним – гаряче улюблений батько. Сварка і розрив з подругою Жорж Санд зробили його зовсім самотнім. Шопен так і не зміг відновитися від цих жорстоких ударів. Загострилася хвороба легенів, якою Шопен страждав з юних років. Останні два роки композитор майже нічого не писав. Свій концерт у Лондоні, що виявився останнім у його житті, Шопен дав на користь польських емігрантів. За порадою лікарів він терміново повернувся до Парижа. На його прохання з Польщі приїхала старша сестра Людвіка, на руках якої він і помер. Похований Шопен у Парижі, поруч з могилою свого друга композитора Вінченцо Белліні. А серце його, як він і заповідав, було відправлено в посудині до Варшави, де й досі дбайливо зберігається в костелі Святого Хреста. Прелюдія N°4 мі мінор – одна з найбільш відомих з 26-ти Прелюдій Ф.Шопена. Згідно із заповітом Фридерика Шопена саме вона, а також Реквієм Моцарта прозвучали під час прощання з ним." (Ігор Завадський, 29.06.2026) --- #chopin #prelude #accordion #zavadsky