Львів 2022: Краківський ринок, вулиці Шпитальна і Базарна

​‪@LvivDepo‬ #Львів #Lwów #Lviv #لفيف #ЛьвівДепо Львів 2022: Краківський ринок, вулиці Шпитальна і Базарна 12 січня 2022 р. Відтепер маєте можливість подякувати команді Львів Депо не лише на словах ;) https://send.monobank.ua/jar/4T2eRpdzvh Підтримавши нас, Ви зможете отримувати більше задоволення від контенту! :) Плейлист прогулянок вулицями Львова в різні пори року, доби і погоду    • Львів Lviv Lwów   Краківський ринок — один із найбільших продуктово-побутових ринків у Львові. Розташований поблизу центральної частини міста, в місцевості Клепарів, на території колишнього Краківського передмістя. Розташований на вулиці Базарна, 11. Є свідчення, що торгівля на Краківському та Галицькому передмістях велась ще у середньовіччі, зокрема у 17 столітті. Зокрема наприкінці 1620-х міщани почали нарікати на появу окремих яток на Краківському передмісті, яких раніше не було. Така ятка з’явилась 1628 року і після скарги людей і міська рада прийняла рішення її знести. Однак після того мешканці почали ставити буди під власними будинками. А у 1666 році ятки розташовувались уже біля Краківської та Галицької брами та при Босацькій фіртці. Краківський ринок від початку ХІХ століття адміністративно розташовувався при площі Краківський (нині — площа Ярослава Осмомисла), хоча сам ринок виник набагато раніше. Появі самого ринку сприяло вдале його розташування по відношенню до двох основних магістральних шляхів — Городоцького та Жовківського. Наприкінці 1950-х років Краківський ринок (або ж ринок Краківського передмістя) з площі Краківської перенесли на ділянку між вулицями Базарною та Кузнєцова (нині — вулиця Клепарівська), де від 1947 року вже функціював колгоспний «Центральний ринок», збудований в межах території, обмеженою сучасними вулицями Клепарівською, Броварною, Раппапорта та Базарною (від кінця XIII століття розташовувався старий єврейський цвинтар, посеред якого знаходилася велика староцвинтарна синагога «Бейс-ойлом шул»). На часі німецької окупації Львова, 1942 року, разом з ліквідацією старого єврейського цвинтару, була зруйнована й Староцвинтарна синагога. Та остаточно довершили ліквідацію некрополя вже у радянські часи, а давні нагробні плити старого цвинтаря використали для мощення вулиць та спорудження підпірних стін на ринку. Вулиця Шпитальна — вулиця у Галицькому районі міста Львова. Прямує від вулиці Городоцької до перехрестя вулиць Базарної, Джерельної, Шолом-Алейхема та Раппопорта. Прилучаються вулиці: Куліша, Данилишина, Котлярська, Біласа, Таманська. Довжина 800 метрів. Вулиця розташована поблизу давнього передміського єврейського кварталу. Була межею старого єврейського цвинтаря. Не пізніше 1664 року зафіксована перша офіційна назва — Богданівська, на честь вірменина Богдана Доноваковича, який 1606 року отримав від магістрату право заснувати тут осаду. Це була давня (перша) львівська Богданівка, що вже у першій половині XVII століття містилася на Краківському передмісті Львова — між сучасними вулицями Клепарівською та Куліша. Пізніше мала назви — Бровару, Жидівська цвинтарна, 1844 року зафіксовано назву «Юденфрідгофґассе». Згодом у 1864 році зустрічається назва «вулиця Жидівського шпиталю» (шпиталь розташований дещо вище, на сучасній вулиці Раппапорта). Остаточна назва — «Шпитальна» прийнята 1871 року й досі не змінювалася. Майже до середини 1930-х років вулиця Шпитальна була у два рази довшою та сполучалася з вулицею Ветеранів. 1934 року горішню частину вулиці Шпитальної (між перехрестям Шпитальної з сучасними вулицями Джерельною, Шолом-Алейхема, Раппапорта й до вулиці Ветеранів) виділили в окрему вулицю і назвали її на честь польського громадського діяча Філіпа Шляйхера, а від 1950 року — вулиця Базарна. Через це трапляється плутанина з нумерацією будинків у старих польських адресних книгах (до 1934 року), де вона сягає № 90, хоча в реальності, сучасна вулиця Шпитальна має кінцевий № 32, а ті, що були більшими за № 32, належать сучасним вулицям Джерельній, Шолом-Алейхема, Раппапорта та Базарній, зокрема. торговельний центр «Магнус», збудований у стилі раціональної сецесії фірмою Міхала Уляма за проєктом Романа Фелінського у 1912—1913 роках як «Товарний дім». Упродовж другої половини 1940-х — початку 1950-х років у будівлі містилися райком КП(б)У, виконком Шевченківської районної ради депутатів трудящих, райком ЛКСМУ, РАЦС, відділ охорони здоров'я, районний комітет ДТСААФ та «Червоного Хреста», відділення Держбанку СРСР Шевченківського району м. Львова. Також відкрилися приймальний пункт пральні і хімчистки та продовольчий магазин. У 1959—1961 роках будівлю переобладнали під ЦУМ, який проіснував до квітня 2003 року, коли його закрили. Після ґрунтовної реконструкції у серпні 2003 року відкрився відновлений торгівельний центр «Магнус». Після реконструкції частину першого поверху торгового центру займає крамниця мережі супермаркетів «Рукавичка» (окремий вхід на розі вулиць Шпитальної та Городоцької).