СВІТЕ, ЩО З ТОБОЮ? Зворушливий вірш про українське життя. Автор Оксана Гудзь

#україна #украина #війна #кордон #зерно #пшениця #пшеница #хліб #світ #ситуаціянакордоні #войнавукраине2023 #війна_в_україні #війнавукраїни #война #війнаукраїна #стихи #стих #вірші #віршіукраїнською #поезія #поезіяукраїнською # #поезіявільних #віршізізмістом #вірші #поезія #стих #війнавукраїни #війназросією #войнавукраине2023 #войнаукраина #war #warinukraine #ukrainianpoetry 📎дякую за перегляд, підписку, лайки, коментарі; 📎приєднуйтесь у TELEGRAM-канал https://t.me/poeziavilnih 📎приєднуйтесь до FACEBOOK https://www.facebook.com/share/5hP9jk... 📎діліться з друзями Рекомендуємо для перегляду: ✅    • Чудовий християнський вірш «ЩО Є НАШЕ ЖИТТ...   ✅    • Дружини❗️ЦІНІТЬ СВОЇМИ ЧОЛОВІКАМИ❗️ Дуже п...   ✅    • ПРИХОДЬ ЩОДНЯ ДО БОГА НА РОЗМОВУ… Такі іст...   ✅    • Вірш до глибини душі «НЕПОЧУТА МОЛИТВА»🙏🏻 ...   ✅    • Вірш до глибини душі «А що, коли Бог скаже...   ✅    • Дуже пронизливий християнський вірш «КОЛИ ...   ✅    • Чудовий християнський вірш «Ми сильні, кол...   ✅    • Захопливий вірш «ПОДЯКИ ЗАБАГАТО НЕ БУВАЄ…...   ✅    • Бог не без милості! Християнський вірш. Ві...   ✅    • Дуже зворушливий християнський вірш «УЯВИ:...   ✅    • Ти - результат чиїхось молитов… Гарний хри...   Серце роздерте до крові Вістками смутку й журби. Досі ми ще не готові До болю страшної війни. Стогнуть порожні будинки, Вулиці в тиші німій. Розстріляні щастя годинки Плачуть в темряві нічний. Сироти квилять маленькі, Вдови сивіють в журбі, Син не вернеться до неньки - Мужньо поліг на війні. А в лікарняних палатах Б'ються за своє життя Ранені хлопці й дівчата - Їм тіло болить і душа. Десь у жорстокім полоні, Гноблений ворогом злим, Плаче тихенько в долоні Нещасний когось побратим. Хтось розгріба попелище, Спалено затишний дім, Радість згоріла до днища, Мрії розбито зовсім. Ціляться й далі в домівки, Школи, аптеки, метро. Капає кров на долівки, Як смерть залітає в вікно. На перехрестях відчаю, Болю, розлук і біди Сусіди найближчі без жалю Топчуть жорстоко хліби, Зібрані з смутком й журбою На наших кривавих полях. Світе, скажи, що з тобою? Що ми зробили не так, Рятуючи кожну зернину? І хлопці не раз на щиті Верталися в свою родину, Щоб в тебе був хліб на столі. В час відчаю, смутку і болю, Коли всі навкруг проти нас, А ми помираєм за волю, І ніби спинивсь для нас час, Одна лиш надія - на Бога! Бо хто допоможе нам? Хто? Як стала нестерпна дорога, Як простір наповнює зло? Вже вірити важко й молитись Немає ні сили, ні сліз. Чи можеш, Ісусе, схилитись До тих, хто надію приніс, Останню надію до Тебе Всесильного Бога чудес. Прийми її прошу від мене, І зглянься на тих із небес, Хто також надіється, Боже, На Тебе, Создателю наш, На Того, Який усе може. Нехай до святих Твоїх чаш Віллється надія народу Стражденного мого в журбі. Ми маєм єдину відвагу Довірити все лиш Тобі! Ти зглянься над нами, благаю, Схилися до нас із небес. Кладемо в години відчаю Надію на Бога чудес! Ти вірний в Своїх обітницях, Незмінний і люблячий Бог. Благаєм, до нас нахилися В хвилини печалі й тривог! Автор Оксана Гудзь