7 сторінок поезії: ЄВГЕН ПЛУЖНИК

Євген Павлович Плужник (літературний псевдонім Кантемирянин) 14 (26) грудня 1898 — 2 лютого 1936. Український поет, драматург, перекладач. З 1921 року поет навчався у Київському музично-драматичному інституті імені Миколи Лисенка, де вчився у відомого тоді професора Володимира Сладкопевцева разом із В. Строєвим та В. Осєєвою. Попри успіхи в інституті він змушений покинути навчання через туберкульоз. З 1924 року стає активним учасником організації «Ланка». З 1923 року працював у редакціях перекладачем, а вечорами продовжував самоосвіту й писав вірші. 4 грудня 1934 року заарештований НКВС. Звинувачений у належності до так званої націоналістичної терористичної організації. У березні 1935 року виїзною Військовою колегією Верховного суду разом з Г. Епіком, М. Кулішем, В. Підмогильним, О. Ковінькою та іншими засуджений до розстрілу. Згодом вирок змінено на довготривале табірне ув'язнення на Соловках, де він помер від туберкульозу. Його останніми словами була фраза «Я вмиюся, пригадаю Дніпро і вмру». Похований на табірному кладовищі. Могила не збереглася. #musicvideo #розстріляневідродження #ukrainianmusic Цей цикл — наша спроба повернути голоси «Розстріляного відродження» та українських класиків у сучасний культурний простір. Кожен ваш лайк, коментар та поширення допомагає алгоритмам YouTube показувати справжню українську культуру більшій кількості людей. 00:00 Я вас, Галю, згадував сьогодні... 02:10 Все більше спогадів і менше сподівань 04:40 Вона зійшла до моря 07:05 І вийшов на поле, а поле – мертве… 09:55 Дивлюсь на все спокійними очима 11:44 Падає з дерев пожовкле листя 14:29 Дикий сон мені щоночі сниться Бонус: 18:41 Вона зійшла до моря (інша версія) 21:09 Осінь 24:12 Галя (Віденська версія)