Рутенія - Пане полковнику

Пісня «Пане полковнику (Ти не прокинешся живий)» гурту «Рутенія» з альбому «Неопалима купина» (2007) Слова та музика: Олександр Веремчук Текст: Ти не прокинешся живий. А ніч глуха, хоч вовком вий. Пульсує по ікони тлі свинець багряний. І тільки морок степовий Карбує інеєм на склі Портрет Світлани. Бродить по степу розхристаний вітер. Пестить вустами стяг над полком. Пане полковнику, вимерзли квіти. Джуру забито, смерть над Дніпром. Пане полковнику, сніг сипле в очі, Сад у маєтку зрубано вщент. Вибито вікна... Губи дівочі... Чобіт великий... Портрет – на паркет. Вітер по степу пісню співає Про Україну кольору мли. Пане полковнику, вальс вже лунає. Скрипка зітхає, плаче – де Ви? Відлиго, сльози тихо лий, Могильний дух сьогодні злий. Гармати б’ють зимовий грім, Тополі п’ють кудлатий дим. Полковнику, в історію Запишуть: «Ти загинув. Життя – за Директорію. А серце – за Вкраїну». Ти не прокинешся живий. А ніч глуха, хоч вовком вий Пульсує по ікони тлі свинець багряний, І тільки морок степовий Карбує інеєм на шклі Портрет Світлани.