Історії співжиття: Гуцульська хата-фортеця

Здогадуєтесь чому ґражди називають гуцульською садибою-фортецею? Бо усі житлові та господарські приміщення у цьому дерев'яному домі знаходяться наче всередині, захищені високою, суцільною огорожею. Здебільшого ґражди будували у горах чи долинах, де на відстані декількох кілометрів навколо могло не бути жодного сусіда — лише дика природа. Основне завдання ґражди — надійно захищати своїх мешканців, як людей, так і свійських тварин від розбійників, суворих погодних умов і диких звірів. Зокрема, її високі суцільні стіни не дозволяли хижакам (ведмедям, вовкам та рисям) прослизнути всередину хліва, щоби вполювати худобу. А самі господарі могли постійно пильнувати усе, що відбувалося поруч у хлівах, які облаштовували впритул до стін житла. Побачити справжню ґражду можна і сьогодні, та більшість з них є експонатами музеїв. Нам відомо лише про одну збережену ґражду біля гори Ігрець, у Верховинському районі, Івано-Франківської області. Тут досі живе, господарює та виготовляє бриндзю родина Любові Марусяк. Вона поділилася історією своєї столітньої “фортеці” та розповіла про диких сусідів, які живуть поруч з нею. Мешканці Українських Карпат володіють глибокими традиціями співжиття з дикою природою. Ґра́жда — одна з них. Сьогодні у Карпатах завдяки WWF-Україна господарі починають використовувати сучасні інструменти співжиття — електричні огорожі. У 2018-22 роках WWF-Україна роздали 34 комплекти електричних огорож для захисту ферм і пасік у Карпатах, а експерти фонду провели навчання на тему можливостей інструментів співжиття і протидію конфліктам для фермерів та зацікавлених сторін. Співжиття людей і великих хижаків в Українських Карпатах можливе! Відео створено WWF-Україна у межах проєкту LIFE EuroLargeCarnivores “Життя великим хижакам”. #історіїспівжиття, #coexistence_is_possible, #EuroLargeCarnivores