Міжхребцеві грижі. Все, що потрібно знати про грижі хребта та їх лікування

Одним із найтяжчих ускладнень остеохондрозу є грижі міжхребцевих дисків. Грижа міжхребцевих дисків — це випинання диска, розташованого між двома хребцями, з розривом стінки (фіброзного кільця) і вичавлюванням вмісту диска (пульпозного ядра) за його межі. Грижі міжхребцевих дисків викликають здавлювання і подразнення задньої поздовжньої зв’язки, оболонок спин- ного мозку, хребетної артерії, а також розвиток запальних процесів у спинномозковому каналі, посилюють патологічні процеси в хребті. Результатом такого впливу стає порушення кровообігу, порушення іннервації органів малого тазу та нижніх кінцівок. Це може зумовити повне (параліч) або часткове порушення рухових функцій (парез) кінцівок і внутрішніх органів. Методи консервативного лікування гриж міжхребцевих дисків, які застосовуються на сьогодні, здебільшого спрямовані на усунення больового синдрому. Після першого візиту до лікаря й визначення діагнозу — грижа міжхребцевих дисків, у хворого часто з’являється помилкове розуміння, що в нього є можливість вилікувати хворобу призначеними медикаментами, найчастіше НПЗЗ. На жаль, це далеко не так. Під час операції грижу міжхребцевого диска видаляють, але біомеханічні порушення (дегенерація дисків, стеноз, кіфоз) — причина, яка спровокувала утворення грижі, залишаються. У підсумку традиційно лікується наслідок, а не причина. У більшості випадків хірургічного втручання можна уникнути, звернувшись до фахівців, котрі володіють мето- дами інтегративної кінезітерапії. Варто зазначити, що часто, коли пропонується хірургічне лікування міжхребцевої грижі, пацієнт не усвідомлює можливих наслідків (повна непрацездатність, нетримання сечі й калу, реабілітаційний період може тривати не один і не два роки, немає гарантії того, що міжхребцева грижа не повернеться знову і т. ін.). Сучасний рівень розвитку медицини, розуміння фізіології людського організму і біомеханіки опорно-рухової системи дає всі підстави для оптимізму в лікуванні міжхребцевих гриж. У МЦ «КінезісЛайф» процес терапії гриж міжхребцевих дисків розпочинається з проведення Мануального м'язового тестування (ММТ). У рамках ММТ проводиться ретельна діагностика стану не тільки хребта, а й усього організму, що дає змогу визначити справжню причину міжхребцевих гриж. Традиційні підходи до лікування міжхребцевих гриж недооцінюють важливість м’язового корсета хребта, який частину навантаження бере на себе. Не завжди враховується необхідність постійного руху для живлення хряща. Якщо з’являються збої в роботі м’язової системи, порушується її транспортна функція. Це стосується і глибоких м’язів, що оточують хребет. Тривале невикористання або неправильне використання глибоких м’язів призводить до їх спазмування й погіршення припливу та відпливу крові. Міжхребцеві диски не мають судин, тому їх живлення відбувається завдяки скороченню їхніх власних глибоких м’язів, де м’язи відіграють роль «мікронасосів», здійснюючи за допомогою дифузії активне живлення міжхребцевого диска. Поява міжхребцевої грижі — результат дегідратації (зневоднення), тобто висихання диска, яке відбувається через неспроможність глибоких м’язів, що оточують міжхреб- цевий диск, відновлювати в ньому належний обсяг води. Цей процес у м’язах відбувається з двох причин: гіподинамія (нестача власне руху) і гіпокінезія (брак силового руху), які призводять до детренованості м’язів. Все це спричиняє застій, далі — ішемії, потім запалення, набряк та больовий синдром. Згодом ситуація буде погіршуватися, непрацюючі м’язи можуть атрофуватися, поглиблюватиметься м’язовий дисбаланс, а дегенеративно-дистрофічні зміни хребта прогресу- ватимуть. Призупинити цей процес можна лише в тому разі, якщо відновити непрацюючі м’язи, м’язовий баланс і це під силу Системі інтегативної кінезітерапії (див. Вікіпедія). Вона передбачає три етапи: 1. Кінезіологічна діагностика кістково-м’язової системи. Діагностика виконується з використанням Мануального м'язового тестування. Мануальне м’язове тестування проводиться з метою виявлення ослаблених, або надмірно перенапружених м’язів, защемлених нервів і т. ін. Визначення методів корекції; 2. Кінезіологічна корекція виявлених патологій. Відновлення та корекція м’язових і нервових волокон за допомогою м’якого впливу кінезіологічного масажу, міофасціальної терапії, кінезітерапії тощо, відновлення простих природних рухових актів; 3. Кінезітерапевтичний вплив. На цьому етапі лікар розробляє індивідуальну кінезітерапевтичну програму з урахуванням попередніх етапів. Її важливим завданням є: активізація відновних та регенераційних процесів, які не задіяні у звичних умовах, відновлення природньої ходи, м’язової сили, координації та амплітуди рухів, нейромоторне перенавчання з правильною послідовністю включення м’язів, формування оптимального рухового стереотипу. Комплекс вправ при гострому болі у спині:    • Комплекс вправ при гострому болі у спині.   7 вправ для зняття больового синдрому у спині:    • 7 ефективних вправ при болях у спині. З ци...   Як знайти причину болі у спині та суглобах?:    • Як знайти причину болі у спині та суглобах...