Козюба Віталій. Десятинна церква: 200 років археологічних пошуків і надбань

Церква Богородиці Десятинна – перший кам’яний християнський храм Київської Русі, розташований у самому центрі давнього Києва. Його було споруджено наприкінці Х ст., невдовзі після хрещення Русі, князем Володимиром. Історія цієї церкви повною мірою віддзеркалила величні й складні, а іноді й трагічні, етапи життя міста та формування й розвитку українського народу. У грудні 1240 року під час штурму Києва монголо-татарським військом церква, за літописною звісткою, зазнала серйозної руйнації. Залишки стін її південно-західного кута було включено до об’єму невеликої церкви Святого Миколи Десятинного (згодом Різдва Богородиці), яка функціонувала в ХVІІ – на початку ХІХ ст. У цей період ніхто із сучасників не мав ніякого уявлення, який вигляд і розміри мала давня церква. Першим, хто вирішив з’ясувати це питання, став київський митрополит Євгеній (Болховітінов). Працюючи над своєю книгою «Описание КиевоСофийского собора» (вийшла друком у 1825 році), він надумав дослідити фундаменти Володимирової церкви. Дата початку археологічного вивчення Десятинної церкви була занотована Максимом Берлинським у його щоденнику 28 вересня 1823 року: «С Евгением у Десятинной начал копать». Жодні результати цих розвідувальних робіт не були оприлюднені, але їх головний підсумок відомий – вони засвідчили велику перспективу масштабних досліджень давніх фундаментів, що й було реалізовано наступного року. Стаття "Десятинна церква: двісті років археологічних пошуків і надбань" http://mdch.kiev.ua/sites/default/fil...