Позивний - «Давид». Сапер від Бога!

Сапер 420-го окремого батальйону безпілотних систем «ХОРТ». До повномасштабної війни він працював у кіно - кінооператором і механіком камери. 24 лютого його життя, як і життя мільйонів українців, змінилося. Спочатку - евакуація цивільних із Чернігівщини та Київщини. Людей вивозив до кордону, назад повертався з гуманітарною допомогою. Коли хвиля евакуації спала - долучився до підрозділу, де почав працювати з дронами. Згодом - навчання саперній справі, інструкторська діяльність, підготовка військових. А сьогодні - робота з боєприпасами, підготовка вибухових систем для дронів і постійне вдосконалення технічних рішень, які допомагають нашим екіпажам ефективніше працювати на фронті. «Навчання - це одне, але бойові умови завжди додають нові нюанси. Тому навчання ніколи не закінчується», - каже Давид. Попри складність роботи, гумор у підрозділі нікуди не зникає. Бо без підтримки один одного на війні неможливо. Але є і те, про що важко говорити - втрата друзів і побратимів. Саме пам'ять про них дає силу продовжувати боротьбу. «Потрібно пам’ятати, за що ми воюємо. Щоб ніколи більше не повторилися Буча, Ірпінь та інші трагедії». Після війни Давид хоче або повернутися у кіно… або допомагати розміновувати українську землю. Поки що ж - він робить свою роботу. Щодня. Слава Україні. 🇺🇦