Колір чорний

Слова Степана Руданського, музика народна, інтерпретація, аранжування та перегри Бута Олега. Запис 28 червня 2020 р. співає та грає на скрипці Олег Бут Штоб співати колір чорний, Дала-с голос свій, І тобі єдній в покорі Я співаю колір чорний, Бо то колір мій, бо то колір мій... Життя моє сумне було, Як і колір той, Як згадаю шо то було, Шо то й було й не минуло - Вмиюса сльозой, вмиюса сльозой... І тепер я сиротою -- То єсть певна річ, Нема серденьку покою: Воно сумне, як порою, Осінняя ніч, осінняя ніч... І чекає життя чорне Сироту мене, Бо, як мила не пригорне, Я гадаю життя чорне, Як смерть, не мине, як смерть, не мине... Хто при моїй смерті буде, Я прошу, о, честь! Жив я весь вік дуже сумно, Штоб дістати чорне трумно, Березовий хрест, березовий хрест... Тяжко-тяжко, што на гробі До судного дня Не прийде ніхто в жалобі, Не подумає на гробі, Тілько ніч їдна, тілько ніч їдна... І ніхто вже не заплаче По смерти моїй... Хіба чорний крук закраче, Чорна хмаронька заплаче Дощем по мені, дощем по мені...