Коли душа стомилася до краю | вірш | Інна Киселя

Фрагмент ранкового богослужіння Церкви «Вефіль» від 18.09.2022 Повна версія богослужіння за посиланням:    • Ранкове богослужіння | Церква «Вефіль» | 1...   ________________________________________________________ Вірш «Коли душа стомилася до краю» Інна Киселя ________________________________________________________ Церква "Вефіль" м. Новоград-Волинський [email protected] ________________________________________________________ Ми в соцмережах: Facebook -   / bethelchurchnv   Instagram -   / bethel_church_nv   ________________________________________________________ Автор - Артемчук Мирослава Коли душа стомилася до краю, Так, що стомилась навіть твоя плоть, Коли здається виходу немає Ти не забудь, Ким є Святий Господь. Буває так, що хочеться мовчати. Хоч у душі багато фраз і слів. Та їх не можеш в голос ти сказати, Бо їх ніхто б в житті не зрозумів. Бувають дні, наповнені печаллю. Й здається чаша сповнена ущерть. А віри залишається так мало. І йти не можеш далі уперед. Цей час тяжкий. Бо у такі хвилини Не хочеш навіть з Богом говорить. Болить душа і покидають сили, Та поруч Він, щоб знову підкріпить. Його рука для тебе не коротка, Й Йому не треба говорити слів. Його батьківська й лагідна турбота З тобою буде серед темних днів. Він добре бачить й знає середину, Чому і що, і як тебе гнітить. Ти просто стань в молитві на коліна Хай твоє серце Господу кричить. Ти помовчи. Це також всім потрібно. Не завжди є натхнення і слова. Та Богу з неба дуже добре видно Коли душа від болю ледь жива. Бог бачить все . І ти Йому віддайся, Й коли у тебе знов забракне слів. Іди до Нього серцем. Й не лякайся. Таке буває, коли мало сил. Ти просто довго залишався сильним. Та руки опустились у бою. А Ор і Аарон також безсильні, І не вникають у біду твою. Ти відпочинь. Тобі це так потрібно. Згадай пророка Божого Іллю. Про глек води, і про буханець хліба Щоб не знеміг в подальшому бою. Ти відпочинь. Стомившись у дорозі Ти просто випий з джерела води, Для того, щоб не впасти у знемозі, Ти відпочинь. І далі твердо йди. Ти помовчи. Хай серце заридає. Нехай мовчать закритії вуста. Бо твій Господь без слова усе знає, Він знає як стомилася душа. Поплач. Поплач. Бог витре усі сльози. Через ці сльози вийде твоя біль І стане легше на земній дорозі. Душі від горя змученій твоїй. Дай Боже сил пройти через страждання, Поневіряння і занепад сил, Через пустелі смутку і вагання Так, щоб джерела в них Свої відкрив. Тут на землі багато болю буде. Великих і малих тяжких речей. Та хай душа ніколи не забуде Про край без горя, сліз і без ночей. Допоможи нам вірою триматись Усіх Твоїх нам даних обітниць. Й ніколи у житті цім не здаватись, А завжди погляд піднімати ввись Туди де Ти на нас усіх чекаєш, Щоб дати нам нетлінного вінця. Допоможи дійти в простори раю До ніг благословенного Отця. Коли душа стомилася до краю, Так, що стомилась навіть твоя плоть, Коли здається виходу немає Дай не забути, Ким Ти є, Господь! ________________________________________________________ #християнськийвірш #ЦеркваВефільНовоград #віршпровійну #НовоградВолинський #ЦеркваВефіль #BethelChurch