Сергій ЖАДАН: вірші - "І ось прийшла старість до старого кота" - про кота. Читання поезії на біс.

Виступ поета на фестивалі «Книжковий Арсенал» в 2021 році, презентація нової збірки віршів. Задонатити: https://send.monobank.ua/jar/68niBtrKV8 (5375411206531928) Пишу дитячу книгу. Щоправда, вірші виходять не зовсім дитячі. *** І ось прийшла старість до старого кота, оскільки в кота були доволі серйозні літа, і втратив кіт апетит, почав боятися висоти, і взагалі – ви ж знаєте, які печальні бувають старі коти. І тоді прийшли до кота янголи божі, прямо зрання, знайшли час прийти до кота суботнього дня, постукали чемно в двері, поскидали взуття, і говорять йому: давай, коте, розповідай про своє життя. Розповідай, чим за життя займався ти, що про тебе потім розкажуть друзі-коти, що згадають про тебе сусіди, знайомі, сім’я, чим їм запам’ятається котяча доля твоя? Ну що? - Говорить кіт. - Переважно я спав. У мене, звісно, було трішки справ, але переважно я все ж таки спав, якщо говорити на чистоту. Чесно спав, як і належить коту. Не посадив дерево, не збудував дім. Не сильно за цим і шкодував, утім. Знав, що все марнота марнот, що все мине. Є, щоправда, діти – але це діло таке, наживне. А так, дорогі мої янголи, я переважно відпочивав, дрімав, куняв, клював носом, просто десь ночував, перевертався з боку на бік, зі спини на живіт. Мабуть, доки я спав, устиг змінитися світ. Та ні, - відповіли янголи, - якщо чесно – то ні, світ особливо і не змінився: новини так само сумні, діти так само веселі, дерева продовжують рости. Головне, що не змінилися ви – коти. Спите собі, дрімаєте, вилежуєтесь, мурчите. Все вже давно минуло, а що не минуло – мине і те. Будь здоров, коте, спи собі, накрившись хвостом. Все життя, - сказав янгол, взуваючись, - все життя мріяв бути котом. Підпишіться на канал:    / @lookthatistheartist   Ці вірші написані впродовж 2020 року. Місце, де вони писалися, лежить на пагорбах. Це означало присутність широкої лінії горизонту й великої кількості повітря. А ще там було багато дерев і птахів, були балки, водойми і рівне, віддалене дихання міста за обрієм. Зміна оптики так чи інакше призводить до зміни письма. Ось про це переважно і книжка: про те, як нас формують ландшафти, як дерева додають нам вертикалі, а озера — глибини, як весняна зелень вчить нас оптимізму, а літні ріки — щедрості. Нехитре знання, що допомагає цінувати кожен почутий зранку голос. Це зовсім небагато коштів! ❤️Станьте СПОНСОРОМ нашого каналу, і ДОПОМОЖІТЬ нам створювати ЯКІСНИЙ 🇺🇦 УКРАЇНСЬКИЙ контент, підтримайте УКРАЇНСЬКУ культуру та, звісно, отримаєте доступ до наших ексклюзивних бонусів:    / @lookthatistheartist   Наш Фейсбук: https://is.gd/DddaIS Наш телеграм https://t.me/Looktheartist Наша сторінка на PATREON: https://bit.ly/3CYcbHu Зайдіть, 🙏будь ласка, й підпишіться на нас! #СергійЖадан #Жадан #Жаданпрокота #ПсаломАвіації #вірші #поезія #ГоворитьЖадан #КнижковийАрсенал