НІХТО НЕ ВЕРНЕТЬСЯ З ВІЙНИ - Віталій Орловський

Слова: Віталій Орловський. Музика: ШІ. Текст Як покалічені солдати знімуть форму, Чи упізнаєш ти героїв в їх очах? Вони здоровими колись пішли із дому, Щоб хрест війни тягнути мужньо на плечах. Вони прощалися з дівчатами, жінками, Батькам і дітям обіцяли подзвонить, І розплатилися ногами та руками, Аби на волі Україні далі жить. Ніхто не вернеться з війни таким, як був, Не зможе глянути у небо безтурботно. І не засне спокійно, як колись заснув, І буде тінь ходити слідом, зла й голодна. Давай подякуєм солдатові за те, Що діти бігають під небом українським, Що ми живі, а поза тим - усе пусте. Ми будем жити, бо за нами - наше військо. Як покалічені солдати постаріють, Чи зникне блиск обмитих кров'ю орденів? Чи їх провідають онуки, чи зігріють? Чи не застрягнуть їхні душі на війні? Вони під кулі добровольцями помчали, Забувши вдома гаманці, роботу й страх. Вони, мов янголи, країну захищали, Тож наша черга їх носити на руках... Ніхто не вернеться з війни таким, як був, Не зможе глянути у небо безтурботно. І не засне спокійно, як колись заснув, І буде тінь ходити слідом, зла й голодна. Давай подякуєм солдатові за те, Що діти бігають під небом українським, Що ми живі, а поза тим - усе пусте. Ми будем жити, бо за нами - наше військо.