Переяслав. Мандри Країною з Лілією Рубан/Pereyaslav. Traveling through the country with Lilia Ruban

Одним з найвідоміших міст Київщини є Переяслав, заснований більше тисячі років тому. Ще князь Володимир заклав на місці злиття річок Трубіж і Альта фортецю, і з тих пір Переяслав був одним з найважливих центрів Київської Русі. Потім місто належало князям Островським, мало Магдебугрскє право, а Богдан Хмельницький саме тут проводив Переяcлавскую раду в 1654 році. Ведуча - Лілія Рубан Ідея і продюсер - Лілія Рубан Сценарій - Лілія Рубан, Влад Сакін Режисер - Влад Сакін Оператор - Марян Ботвин Монтаж - Андрій Желтов Директор проекту - Володимир Рубан Менеджер з організаційних моментів - Ірина Шульга PR-менеджер - Лариса Манєк Помічник - Андрій Власенко Група підтримки - Оксана Новаковська , Катерина Сакін і Ерік Сакін Production - Ruban Production™ Особиста подяка: Василенко Павло Павлович - один із засновників Переяслав - Хмельницького крейсерського яхт-клубу, член Переяслав-Хмельницького яхт-клубу, яхтсмен; Губенко Валентина Валеріївна - заступник міського голови м. Переяслава; Курченко Антоніна Миколаївна - начальник відділу культури і туризму Переяславмькоі міської ради; Тетяна Радіоненко – завідувач науково-дослідного відділу "Меморіальний музей Г.С. Сковороди". Наталія Кухарєва – завідувач науково-дослідного відділу "Музей Заповіту Т.Г. Шевченка"; Світлана Тетеря – завідувач науково-дослідного сектору "Музей кобзарства"; Світлана Захарченко – молодший науковий співробітник Музею обрядів; Олександр Колибенко – заступник генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" з науково-методичної роботи, кандидат історичних наук, професор; Василенко Павло Павлович - один із засновників Переяслав-Хмельницького крейсерського яхт-клубу, член Переяслав-Хмельницького яхт-клубу, яхтсмен; Косьмина Андрій - голова правління Переяслав-Хмельницького крейсерського яхт-клубу, яхтсмен; Архімандрит Антоній (Пономаренко Анатолій Миколайович), матушка Олена, Люба. Перея́слав - одне з найдавніших міст Русі — вперше згадується у 907, було столицею Переяславського князівства. Через місто протікають річки Трубіж, Карань і Альта. Перша літописна згадка про давній Переяславль у договорі Олега з греками сягає ще 907 року. Щодо заснування міста та походження назви "Повість минулих літ" подає легенду про Кожум'яку (Кирила, Микиту, Яна). Наприкінці 1080-х рр. з ініціативи єпископа Єфрема місто набуло свого кам'яного фасаду. Саме тоді тут добудували один з найвеличніших храмів давньої Русі — Михайлівський собор. У березні 1239 р. місто спустошили та зруйнували татаро-монгольські війська. Відродження Переяслава формально розпочалось 6 березня 1585 р., коли король Стефан Баторій надав князю та воєводі київському Костянтину Острозькому привілей "на осажнование мъста Переяславля". Відновлене місто отримало магдебурзьке право і власний герб, підтверджені потім грамотою Сигізмунда III в 1620 р. Після створення Богданом Хмельницьким полкового устрою влітку 1648 року Переяслав став центром округи — однойменного полку. Переяславський полк був одним з найбільших в Україні (1649 року налічував 18 сотень). Під час козацької війни Переяслав був важливим центром постачання зброї і харчів для війська. У цей час він відіграє роль дипломатичного центру держави. Сюди приїздили польські, московські, угорські, татарські, османські посли. Гетьман неодноразово звертався до московського уряду із пропозицією про військовий союз України з Московським царством. У Москві нарешті ухвалив рішення про альянс. До Переяслава 31 грудня 1653 року прибуло посольство від московського царя Алєксєя Міхайловіча на чолі з боярином Василем Бутурліним. 7 січня 1654 року гетьман зустрівся з царськими послами для уточнення умов союзу. Зранку 8 січня 1654 року старшинська рада прийняла уточнення умов угоди. По закінченні ради гетьман, полковники та старшина вирушили до Успенської церкви, де склали присягу московському царю. До всіх міст і полків України вирушили московські посланці для складання присяги на місцях, але не скрізь їх радо зустрічали. Наприклад, київське духовенство не склало присяги і взагалі неприязно сприйняло це єднання. Також не склали присяги полковники Іван Богун і Мартин Пушкар. Після смерті Богдана Хмельницького між представниками старшини почались чвари та боротьба за владу. У липні 1666 року повстання спалахнуло в Переяславському полку. Проте місто розвивалося. Відбудували Михайлівську церкву, зруйновану татарами. Коштом гетьмана Івана Мазепи звели головний собор Вознесенського монастиря. Значну частину культурних пам'яток Переяслава знищили під час атеїстичної боротьби 1930-х рр. Під час Голодомору 1932–1933 в місті й районі загинуло 26 878 осіб. Ще 8800 життів переяславців забрала війна. Незважаючи на тисячолітню історію, 12 жовтня 1943 року, указом Президії Верховної Ради СРСР місто перейменували в Переяслав-Хмельницький. Нарешті, 26 жовтня 2017 року, депутати міської ради підтримали рішення про повернення місту історичної назви.