Балада про Пам’ять — (Захисникам України присвячується) — Саблич

Пам'яті полеглих та на пошану живих українських воїнів АТО та Другої Світової присвячується. Текст пісні-алюзії нижче в описі. Представникам ЗМІ та приятелям нашого гурту: прохання долучитись до поширення, щоб кліп не втопився в совково-рашистському вінегреті рашистського побєдобєсія. - - - - - - БАЛАДА ПРО ПАМ'ЯТЬ - - - - - - - Изменять своим принципам я не привык, К осознанию Родины шёл не спеша, И хоть русским пока остается язык, Але вже українською стала душа! Ми завзято, всі разом, бороним свій край. Окупантська зараза, навік пам’ятай, Що козацькая вдача – це не просто слова! Хоч побита, хоч плаче, Вкраїна жива! Об ужасной войне помнит каждый из нас, Будет в сердце всегда славный подвиг дедов. Только мы на костях не пускаемся в пляс: Это повод для скорби, а не для понтов. По коліна в багнюці на варті стою, Окупантській падлюці від серця всмалю За зруйновані долі, за вкрадений Крим, За полеглих героїв, за Батьківський Дім. Обескровили душу и тело Страны, Сколько наших ребят не вернулось домой, Ох, хлебнули ж мы горя от «руsskой весны». Слава павшим героям и вечный покой. Ми й онукам накажем про це не забуть, Якщо самі поляжем, наступні прийдуть, Станем сміло до бою за землю свою! Ми не випустим зброї ні тут, ні в Раю! Лицемеры поют о широкой душе, Подлецы с палачами проводят парад, Украинцы Рossию узнали уже: Здесь воронки от градов, как раны, кровят. Зарікаюсь назавжди, навіки віків, Не прощати неправди, хай лютих вовків Забирає нечиста, хай в пеклі горять Кизяки-терористи і вся ваша рать! Украина, родная моя сторона, В оккупации этой есть и наши следы: Люди все еще прутся от попсо-говна. А где руsskие песни – там ждите беды. В нас ще й досі в фаворі російські зірки. Ми на мінному полі, агов, козаки, Всю рашистську мразоту женіть в три чорти! Тільки повним бойкотом країну спасти. А когда наступает похмелия час, Поднимаются к небу невинно глаза. «Мы не знали!» «Нам врали!» «Нам стыдно за нас!» «Забирайте!» «Простите!» Скупая слеза… Тільки нам на цей скрегіт буде щиро плювать Заберем, що належить – й не прощать! Не прощать! Закарбуєм назавжди святий цей завіт З нами світло і правда – з вами кривда і гніт!