Коли вам дуже боляче....від нерозуміння....Автор Артемук Мирослава

Коли біль, твоє серце стискає, Коли в грудях нестерпно щемить, Розуміння від рідних - немає, І жар болю от-от опалить Розкажи про це все, лиш Ісусу. Він загоює рани твої... Нехай сліз океани проллються На поверхню сухої землі. Виливай своє серце ,як воду, І про все в небеса ти кричи, Він тобі подарує свободу, Тільки чуєш? Прошу, не мовчи! Ні ,не всі здатні нас зрозуміти, Й розділяти із нами тягар, Значно легше піти ,засудити, Стати громом ,не сонцем з-за хмар, А тобі буде й далі боліти... І болітиме дужче в рази, Не змогли бо тебе зрозуміти Свої люди ...Якби ж то чужі... І як боляче ріжуть по серці Та байдужість, чи навіть злоба... Та не зможеш нічого ти стерти Бо лягають мов штампи - слова... Ти душею усе розумієш... Щоб тебе зрозуміли?- Дарма! Маскувати цю біль- добре вмієш, Але глибоко- рана жива. Й раз- по -раз, від байдужості слова Кровоточити буде вона... Ти ховатимеш це знову й знову Від людей ...але не від Христа... Будеш всім, як завжди ,посміхатись, В час коли душу Бог обійме, Бо ти будеш ще більше страждати Якщо людям відкриєш "своє"... Поряд буде з тобою стояти, Й лікувати теплом від тривог, І триматися допомагати Розуміючий зАвжди - твій Бог. Амінь. 17.11.2025р. Артемук Мирослава