Пластовий курінь "Ватага Бурлаків" - Колір чорний

Оригінальний переклад польського романсу здійснив Степан Руданський 18.III. 1854 Щоб співати колір чорний, Взяв би голос твій. І тобі одній покорний Я співаю колір чорний, Бо то колір мій, Бо то колір мій. В чорну днину мене мати На світ привела. Чорні очі мені дала, Чорні думи вколихала, Ой чорні як ніч, Як осіння ніч. Ой, ніхто вже не згадає Нишком про мене, І дівчина не пригорне, Не згадає очі чорні І не спом'яне, І не спом'яне. Ватага Бурлаків до 70-тиріччя куреня заспівала пісню «Колір чорний» Степана Руданського, обрали не випадково. Попередниками старшопластунського куріня Ватага Бурлаків були гуртки, які діяли в часи Другої світової війни у Львові. Чимало бурлаків воює ї зараз. Івано-Франківська Колиба Карпатської Полонини у такий спосіб вирішила звернутись до своїх побратимів, які зараз живуть по всьому світу. «Колір чорний це не тільки курінна барва та основа нашої відзнаки. Зараз це наш смуток, це колір випаленої на сході землі. Ми звертаємось до усіх бурлак за кордоном, які можливо не бачать істинної картини теперішньої України. Побратими, це колір чорний України. Багато з нас зараз воює, багато допомагає їм, і багато з нас повинні зараз зробити усе можливе, щоб країни, в яких ви живете побачили те, що відбувається тут саме нашими очима!” Запис оприлюднено 2 березня 2016 року