Хто, як і для чого готував непотрібний і згубний конфлікт з Польщею. Чому справа зовсім не в УПА?

Тема дурного конфлікту з правими політиками в Польщі через абсолютно нормальну й суверенну дію в Україні – присвоєння одному з підрозділів імені «Героїв УПА» мала б усі шанси захлинутися, так і не набувши серйозного розголосу серед широких кіл польської громадськості, які не страждають фантомними історичними болями. Та, властиво, інакше просто не могло статися. Але в нас при владі команда отого «Віслюка Апокаліпсису», який скрізь несе біду. І тут зуміли зробити абсолютно неможливе – розкрутити на пару з польськими реваншистами до рівня значного міжнародного скандалу дрібну й беззмістовну суперечку про події історії, яку ми з поляками бачимо діаметрально по різному. Але цей конфлікт готували й розігрівали акурат цілий рік. І фінальну стадію запускали не для відзначення військового підрозділу та історичної пам’яті, хоча це цілком справедливо, а з конкретною хтивою метою. І стало це зрозумілішим, коли спливла на поверхню особа, яка це ініціювала, попри діаметрально протилежні власні переконання. А як могло би бути із підручною в.медведчука та т.козака Іриною Верещук. Зрештою, пазл склався. І склався, як і завжди, коли починають сваритися українці й поляки, на користь москви. Ще пробував Дональд Туск, як єдиний дорослий у цій компанії зупинити двох цапків, які лупляться на кладці в інтересах московського різника… Але не спрацювало, бо насправді, тема задуманого конфлікту жодним чином не пов’язана з історією й УПА. Це тільки детонатор. У Польщі поступово наростають негативні сприйняття багато чого з української політики. Далеко не все справедливо й заслужено. Але схоже, що сам Зе, його підручні й пропагандисти та ціла армія корисних ідіотів, як у старому дотепі, вирішили знайти спосіб і заслужити. Нині погіршення ставлення до України й українців наростає найперше у верств, цілковито байдужих до питань кривавої історії. А пожежу продовжувати гасити бензином з Варшави, Києва й москви… Чи все так погано й безнадійно? Та ні, просто треба повернути сварку до її основ – тобто виключно до історії без усяких демаршів з літачками й тому подібне. І ще згадати старе правило: якщо ти опинився в ямі й бажаєш з неї вибратися, то для початку перестань копати вглиб… А якщо не хочеш вибратися, не хочеш шукати опору та допомогу Україні, панічно боїшся навіть найменшого шансу наближення твоєї країни до Євросоюзу з його вимогами й критеріями й прагнеш цьому зашкодити? Ну, тоді все робиться вірно. Але точно не на користь України… А поки дякую за ваші перегляди, запрошую підписуватися на мої канали в ютюб і телеграм та прошу про поширення, рекомендації, коментарі і вподобайки.